Блог учительки української мови та літератури Ольги Грищук : УРОК № 1

Урок № 1

Тема. Календарно-обрядові пісні, їх різновиди. Календарно-обрядові пісні літнього циклу: «У ржі на межі», «Ой біжить, біжить мала дівчина», «Проведу я русалочки до бору», «Купайло, Купайло», «Заплету віночок», «Ой вінку, мій вінку», «Маяло житечко, маяло», «Там у полі криниченька».

Мета: ознайомити учнів із українською календарно-обрядовою поезією, її різновидами, визначити роль і місце пісні в житті народу; дізнатися більше про календарно-обрядові пісні літнього циклу; навчити розуміти магічну силу обрядових пісень для наших предків; розвивати вміння виразно і вдумливо читати їх, коментувати їхній зміст; формувати світогляд учнів; виховувати любов та повагу до славного минулого нашого народу, до його історії, звичаїв і традицій, до загальнолюдських цінностей.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування нової компетенції).

Форма уроку: усний журнал.

Методи та прийоми: слово вчителя, бесіда, випереджальні завдання, «Незакінчені речення», робота в парах.

Обладнання: аудіозаписи народних пісень, ілюстрації до календарно-обрядових пісень літнього циклу, матеріали про хліб, прикрашений сніп (дідух); мультимедійна презентація.

Епіграф.

Народні пісні для України – все: і поезія,

й історія, і батьківська могила…

М. Гоголь

Хід уроку

І. Організаційний етап.

1. Привітання з учнями. Перевірка відсутніх. Подяка черговим.

ІІ. Оголошення теми та завдань уроку. (Слайд 1)

- Мотивація навчальної діяльності школярів. (Слайд 2)

ІІІ. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.

Сторінки журналу

1. Обрядові пісні українського народу.

2. Літній цикл календарної обрядовості (загальна характеристика).

3. Русальні пісні.

4. Купальські пісні.

5. Жниварські пісні: зажинкові, жнивні, обжинкові.

Перша сторінка «Обрядові пісні українського народу»

Учитель. Кажуть, що пісня – то душа народу. Пісня супроводжує людину в горі та в радості, у праці та під час відпочинку. І коли наші далекі пращури, змагаючись із грізними силами природи, намагалися «задобрити» злих духів, то поряд із різними магічними обрядовими діями (жертвоприношенням, танцем) звучала й пісня.

Обрядові пісні українців тісно пов’язані з хліборобським календарем і поділяються на пісні літнього циклу, зимового та весняного.

Зібрали селяни щедрий урожай із ниви – треба подякувати землі-годувальниці, попросити, щоб і наступного року був добрий ужинок; прийшов час окоту худоби – треба її пошанувати; забарилася весна, ніяк не може здолати люту зиму – потрібно їй допомогти, прикликати піснями-веснянками та «жайворонками».

Календарно-обрядові пісні виникли в сиву давнину, а з прийняттям християнства набули ще й нової тематичної спрямованості – уславлення Творця за його щедрі дари й ласку до людей.

Що ж таке народна пісня?

Народна пісня – невеликий музично-поетичний твір строфічної форми, автором якого є народ.

Особливості народних пісень:

- вираження почуттів, переживань, настроїв, роздумів;

- стисле повідомлення про обставини, які їх викликали, елементи описів;

- висока поетичність мови;

- відповідність мелодій словесному тексту;

- віршова форма;

- малий обсяг;

- одночасне виникнення слів і мелодій;

- усне поширення;

- існування тексту й мелодій у різних варіантах.

Різновиди календарно-обрядових пісень:

1. Пісні літнього циклу (русальні, купальські, жниварські).

2. Пісні зимового циклу (колядки, щедрівки).

3. Пісні весняного циклу (веснянки, гаївки, пісні-ігри).

Друга сторінка «Літній цикл календарної обрядовості (загальна характеристика)»

Учитель уводить шестикласників у чарівний світ усної народної творчості, звернувшись до часів сивої давнини, коли наші предки-слов’яни святкували прихід літа із настанням тепла. Літній цикл народної творчості становить цілісну систему обрядово-поетичних дійств. Як і в інші періоди року, літні ритуали були тісно пов’язані з найдавнішими культами та віруваннями, древньою міфологією. Знайомлячи учнів із основними святами літа, учитель пояснює, що всі пісні цього періоду можна поділити на такі види: русальні, купальські, жниварські. (Слайд 3)

Третя сторінка «Русальні пісні»

«У ржі на межі», «Ой біжить, біжить мала дівчина», «Проведу я русалочки до бору»

Заздалегідь підготовлені учні, які отримали випереджувальне завдання, коротко повідомляють про русальні пісні, їх виникнення та період виконання. Під час своїх повідомлень учні демонструють ілюстрації, власні малюнки.

1-й учень. Русальні пісні – це жанр календарно-обрядової лірики, пов'язаний зі святкуванням Русального тижня. (Слайд 4)

Русальні пісні виконувалися під час обрядів, пов’язаних із «Зеленими святами» чи «клечальною неділею». За релігійним обрядом – це Трійця. Самі епітети «зелений», «клечальний» вказують на особливість цього свята – вшановувати зелений світ рослинності, яку наші предки одухотворювали. Так само, за стародавніми уявленнями, й люди посмертно могли перетворитися на рослин чи духів, які знаходили собі притулок у лісах, полях, водах. Свято називалося ще «русальним» або «мавським тижнем», під час якого ці фантастичні істоти з’являлися в селі.

2-й учень. Русалок (мавок, нявок) народна фантазія наділила надзвичайною красою і підступним характером. Це стрункі зеленоокі й русокосі дівчата у легкому прозорому вбранні, уквітчані водяними лілеями чи польовими квітами. Вони можуть сприяти або шкодити людині в її господарських справах; їхнє улюблене заняття – водити танки, а якщо вони побачать необережних юнака чи дівчину, то втягують їх у свої ігрища і залоскочуть до смерті. Проти них існували обереги – часник, полин, яких русалки нібито не переносили й утікали геть.

3-й учень. Прикрашаючи зеленню хати й подвір’я, водячи з піснями по селу прикрашену гілочками, квітами й листям дівчину – «тополю» ( у деяких місцевостях «берізку», «вербу»), наші предки вшановували рослинний світ і своїх прародичів у ньому.

Пісні русального типу – ліричні, повні радості життя, світла, простору, духовного здоров’я. Героїні пісень – дівчата, настрій яких співзвучний із природою, що розквітає: «Ой зросла ж я у свого таточка, кохалася в рідної мамочки – ой луги ж мої всі зелені!»

Перегляд слайдів 5-9.

Робота з текстами пісень.

«Ой біжить, біжить мала дівчина»

- Виразне читання твору.

- Визначення теми (показ русалки, яка, наздогнавши малу дівчину, запропонувала їй відгадати три загадки).

- Далі над русальною піснею шестикласники працюють у парах за такими питаннями:

1. Яку форму має пісня?

2. Яке повір’я про русалок використане в ній?

3. Добра чи погана русалка?

4. Чи вдалося вам відгадати загадку?

5. Який висновок про мовленнєвий етикет наших предків можна зробити з огляду на звертання «красна панно»?

«У ржі на межі»

- Виразне читання обрядової пісні.

- Визначення теми (зображення русалки, яка, сидячи на кривій березі, звернулася до дівчат із проханням, щоб ті дали їй сорочку).

- Опрацювання змісту твору за питаннями:

1. З яким проханням русалка звернулася до дівчат?

2. Для чого, на вашу думку, русалці потрібна була сорочка?

«Проведу я русалочки до бору»

- Виразне читання твору.

- Визначення теми (зображення проводів русалочок до бору, щоб вони не завдавали людям будь-якої шкоди).

- Далі над русальною піснею шестикласники працюють у малих групах за такими питаннями:

1. Від чийого імені виконується пісня?

2. Який її настрій?

3. Чому русалка не змогла зашкодити дівчатам?

4. Назвіть слова пісні з пестливими суфіксами. Якого звучання надають вони твору?

Рубрика «Порівняй!»

Завдання: порівняти зміст пісень «Ой біжить, біжить мала дівчина» та «Проведу я русалочки до бору».

Висновки.

- Перша пісня закінчується трагічно, а в другій – русалка не страшна дівчині.

Отже, ми переконалися, що ставлення до русалок було неоднозначним.

- Однаковий початок окремих рядків в обох піснях: «Ой що…», «Да нашого…»

Повторення однакових слів чи синтаксичних конструкцій на початку віршових рядків чи строф називається анафорою (єдинопочатком).

Анафора підносить емоційну силу віршів і сприяє композиційній стрункості й завершеності. (Слайд 10)

Четверта сторінка «Купальські пісні»

Повідомлення вчителя (одночасно демонструються слайди).

Чи не найвідомішим у липні є свято Івана Купала – свято краси, молодості та самоочищення. Свято припадає на ніч між 6 і 7 липня – період літнього сонцестояння, коли найбуйніше розквітає природа. (Слайд 11) З цього часу починається її повільне відмирання. І цей переломний момент обов’язково відзначали. Людина вірила, що магічними силами зможе побороти темні сили. На Купала топили або розривали смерть, яку скрізь називали по-різному: Морена або Марена, Мара, Купало, в ролі якого виступало опудало з соломи, кропиви, прикрашене квітами та пір’ям. Вважалося, що в цю ніч і трави, і води, і роса ставали цілющими.

Ніч на Купала – найчарівніша: у цей час можна почути мову звірів, побачити чудодійні квіти, найактивніше проявляє себе нечиста сила. Опівночі розцвітає папороть (Слайд 12), загоряється дивним вогнем й одразу ж осипається. Хто встигне вирвати квітку, той віднайде всі закопані скарби, дістане чудодійну силу. Але всяка нечисть стереже цвіт папороті, тому тільки найсміливіші парубки йдуть цієї ночі в ліс.

Святкуючи Купала, молодь запалює вогнища й стрибає через них, щоб очиститися. Дівчата ворожать, пускають віночки на воду: куди попливе вінок, туди й заміж піде. Якщо два віночки сходяться докупи, то бути закоханим у парі. Перегляд слайдів13-20.

Робота з текстами пісень.

Учні мовчки читають пісні «Купайло, Купайло», «Заплету віночок», «Ой вінку, мій вінку», а потім виконують завдання.

Учитель показує дітям гілочку деревця (вербову чи березову), на якій прикріплені штучні листочки із запитаннями.

Запитання для відповідей

1. Знайдіть пісню, в якій змальоване опудало, що стало символом свята, і прочитайте її.

2. В який момент свята Купала виконувалася пісня «Заплету віночок»? Які почуття та сподівання у ній відтворено?

3. Знайдіть у текстах анафори, визначте їхню роль.

4. Що спільного й відмінного в піснях «Заплету віночок» і «Ой вінку мій, вінку»? Які епітети показують, що дівчина закохана?

5. Яким настроєм пройнята пісня і якою може бути її мелодія?

Перегляд слайдів 21-23.

Теорія літератури. З’ясувати, які епітети називаються постійними, навести приклади. (Слайд 24)

П’ята сторінка «Жниварські пісні: зажинкові, жнивні, обжинкові» (Слайд 25)

Розповідають про ці пісні два учні (хлопчик та дівчинка), одягнуті в українське національне вбрання.

Хлопчик-українець. Жнива – найвідповідальніша пора в житті хліборобів, адже вчасно зібраний добрий урожай – достаток у домі. (Слайд 26) Хоча жнива – це виснажлива праця, селяни облагороджували цю пору, бо ж вінцем жнив ставав святий хліб, випечений із зерна нового врожаю. Тому обряди, пов’язані зі жнивами, урочисті.

У перший день жнив люди вдосвіта йщли в поле. Господар першим зжинав кілька колосочків, його родина співала зажинкові пісні, прославляючи ниву, благаючи, щоб сили природи (відтепер дощ) не завадили зібрати хліб. (Слайди 27-28)

Дівчинка-українка. Власне жнивних пісень найменше, бо ж було не до співів: працювали під палючим сонцем з раннього ранку до ночі, а кожна згаяна хвилина вартувала дуже дорого.(Слайд 29) Жнивні пісні здебільшого сумні. (Слайди 30-31)

Найщасливіший момент жнив – обжинки. (Слайд 32) На лану залишали бороду – 9 або 12 стеблин невижатого колосся; її прикрашали стрічками, квітами. Вважали, що після цього нива буде родити надалі, а духи поля не гніватимуться за спорожнілий лан.

Останній сніп називався дідухом. На Святий вечір він був колись головним атрибутом. Дідух прикрашали і ставили на покуті – найпочеснішому місці. (Слайди 33-34)

Обжинкові пісні найурочистіші. У них подяка Богові, уславлення хліба, сподівання на новий урожай.

Пісню «Маяло житечко, маяло» учні аналізують методом незакінчених речень (можна письмово).

1. Це обжинкова пісня, бо …

2. Жнива завершилися успішно, адже …

3. У пісні є персоніфікований образ …

4. Вінок символізує …

5. «Чистім полі», «буйного вітречку» – це …

6. Основна думка пісні – …

ІV. Закріплення набутих знань.

Завдання. Доведіть тезу: «Життя наших предків було тісно пов’язане з природою».

V. Підсумок уроку.

Рефлексія.