Лише осмислені знання приносять плоди...

19 листопада юні науковці Хмельниччини зібралися на ІІ обласну учнівську науково-практичну конференцію, яка відбулася на базі Хмельницького політехнічного коледжу. Мова йде про школярів краю, які навчаються у хмельницькому територіальному відділенні Малої академії наук України. Цього разу на конференції молоді подільські вчені вивчали перспективи розвитку сучасної науки і презентували власні дослідження в різних галуззях знань.

Юні дослідники Шепетівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 6 теж долучилися до цього свята науки. Честь школи захищала і моя учениця Вікторія Самчук (7 клас, наймолодша учасниця!), яка презентувала нашу роботу у секції: «Рецепції України в контексті сучасної мови та літератури».

На урочистому відкритті конференції учасники змогли познайомитися з історією та традиціями Хмельницького політехнічного коледжу. Вітальним словом звернувся до юних вчених та гостей конференції голова організаційного комітету Фасоля Олег Іванович, директор Департаменту освіти і науки облдержадміністрації, який побажав усім учасникам успіхів та перемог. Надзвичайно сподобалася учням нашого закладу екскурсія коледжем, де вони змогли детальніше познайомитися із структурою закладу, педагогічним складом, студентською громадою.

Та далі було ще цікавіше, так як розпочалися захисти робіт у секціях. Конкуренція була високою, оскільки кожна секція нараховувала 25-30 осіб. Проте Вікторія не злякалися перешкод та впевнено захистила роботу. Журі високо оцінило дослідження шепетівських науковців. Тому завдяки наполегливій праці ми були нагороджені дипломом «За кращий виступ».

Конференція стала доброю можливістю презентувати результати власних досліджень, обговорити їх, почути критичні зауваження та обмінятися науковою інформацією з іншими учасниками. Юні дослідники ЗОШ № 6 отримали цінний досвід, який знадобиться їм при наступних дослідженнях та відкриттях.

Бажаємо успіху всім юним вченим, не бійтеся експериментувати, впевнено йдіть до своєї мети!

Як парость виноградної лози, плекайте мову…

«…Борімося за красу мови, за правильність мови, за приступність мови, за багатство мови…». Під таким гаслом  з  17 по 20 листопада у ЗОШ №6 проходив тиждень української мови та літератури, який розпочався із тематичного інформування.

Українська мова – одна з наймелодійніших, наймилозвучніших мов світу. І це ще раз довели учні нашого закладу у пісенному конкурсі «Караоке по-українськи», в якому перемогла учениця 10 класу Олар Марина.

Протягом цього тижня пройшов шкільний конкурс знавців рідної мови ім. Петра Яцика, де пальму першенства отримали  Лук’янчук Юрій (6 клас), Федорчук Іван (7 клас), Мартинюк Дарина (8 клас), Кашперук Наталія (9 клас),  Жук Артур (11 клас).

Учні 5-7 класів взяли активну участь у створенні «портретів» частин мови. А це дало змогу дітям не лише повторити граматичні ознаки усіх частин мови, але й показати, намалювати їх «портрети».

Тим часом учні 5 класу здійснили подорож цікавою країною Писемності та зустрілися із царівною Мовою. П’ятикласники змагались у дотепності, кмітливості та знанні української мови. Найкращими мовознавцями стали Юрій Лук’янчук, Дмитро Перерва, Анастасія Кобиліна, Владислава Українець, Ілля Кобилянський.

Для учнів 6 класу була проведена конкурсна програма «Філологічний КВК». Команди учасників змагались за перемогу у конкурсах на краще знання народних та сучасних пісень, українських казок, прислів'їв та приказок. Школярі складали та декламували вірші, здійснювали віртуальну подорож по визначним містам України, показували свої знання історії, традицій та звичаїв українського народу. Кожна команда була творча, винахідлива, талановита. Та суворе журі, до складу якого входили учні старших класів, нагородили грамотами найкращих - Ольгу Казановську, Івана Федорчука, Анжелу Олар, Вікторію Алімп’єву.

Старшокласники, у свою чергу, провели усний журнал "Українська мова – давня і сучасна". Гортаючи його сторінки, діти більше дізналися про виникнення письма, про братів Кирила та Мефодія, про кирилицю і глаголицю. Учасники заходу  переглянули сторінку у скорбному календарі української мови про перепони, заборони, які були на шляху розвитку рідної мови. Учні декламували вірші Т.Г. Шевченка, Лесі Українки, В. Сосюри, М. Рильського. 

Тож нехай нас єднає рідне слово, додає сил, національної гідності й самоповаги. Бо, як мовила Л. Костенко, – «Тільки слово – пам’яті спаленність. Живий народ, що мав своє письмо!» 

КОНСПЕКТ УРОКУ. ЛАОНІД ГЛІБОВ. БАЙКА "ЩУКА". 5 КЛАС

Тема. Леонід Глібов - визначний український байкар і поет. Байка “Щука”. Побудова байки.

Мета: дати визначення понять «гумор» та «сатира», з’ясувати їхню роль у нашому житті; ознайомити  учнів з поняттям  «байка», з історією її виникнення, особливостями побудови; познайомити учнів із творчістю видатного поета і байкаря Л. Глібова, його байкою «Щука»; розвивати пам’ять, образне мислення, розумові здібності, навички аналізу алегоричних творів; сприяти вихованню оптимістичного погляду на життя, почуття гумору, виховувати кращі людські якості.

Методи та прийоми: евристична бесіда, слово вчителя, випереджальне завдання, пошукова робота, робота в парі, словникова робота, творча робота.

Обладнання: портрет письменника, підручник, збірки творів, ілюстрації до твору.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Епіграф:

Сміх – це сонце, воно проганяє

Зиму з людського обличчя.

В. Гюго

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Установчо-мотиваційний етап.

1. Епіграф до уроку

2. Евристична бесіда:

- Як ви розумієте цей вислів?

- Як ви думаєте, чи щасливо живеться людині, яка постійно сумує?

3. Слово вчителя

Посмішка може зігріти інших своїм  теплом, показати ваше дружнє ставлення до оточуючих, а також покращити настрій. Посміхніться один одному і з цим прекрасним настроєм я пропоную розпочати наш урок.

Погодьтеся: сміятися можна по-різному – легко, доброзичливо, жорстоко, гостро; можна гостро вказувати на предмет висміювання, можна – з прихованою метою, зі злістю. Тому серед комічного  виокремлюють жанрові різновиди – гумор (анекдот, усмішка, гумореска, співомовка), сатира (байка).

4. Теорія літератури

Гумор – доброзичливий, жартівливий сміх, що допомагає виправити певні вади людського характеру, недоліки поведінки.

Сатира – гостре висміювання, критика чогось або когось, його поведінки.

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

 Запитання до учнів:

 - Давайте пригадаємо, яких українських та зарубіжних письменників-гумористів ви знаєте? (Езоп, І. Крилов, Г. Сковорода, Є. Гребінка, Л. Глібов)

IV. Оголошення теми та мети уроку

1. Слово вчителя

Ми не випадково вели розмову про сміх, гумор, сатиру. Сьогодні на уроці, діти, ми познайомимося із відомим українським байкарем і поетом Л.Глібовим і його цікавими творами.

2. Оголошення теми та мети уроку.

Темою нашого сьогоднішньго уроку є «Леонід Глібов - визначний український байкар і поет. Байка “Щука”. Побудова байки».

- Які завдання сьогодні ми поставимо перед собою?

Мета:

·  з’ясувати зміст понять «гумор», «сатира»;

·  пригадати відомості із життя і творчості Л.Глібова;

·  дати визначення поняттям «байка», «алегорія»;

·  дізнатися про історію виникнення і структуру байок;

·  ознайомитися із змістом байки «Щука»;

·   вміти аналізувати зміст байки, знаходити мораль;

·  розвивати пам’ять, образне мислення, розумові здібності; навички розгляду й коментування алегоричних творів;

·  виховувати кращі людські якості.

V. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.

1. Слово вчителя

 - Уважно подивіться на портрет.  Які риси зовнішності письменника відразу привертають нашу увагу? (Чоло, очі…)

 Високе чоло свідчить про мудрість людини. Ви звернули увагу на його очі. Вони якісь дивні. Ніби добрі й лагідні, але якісь далекі, відчужені. Дійсно, це вже очі людини, яка вже майже нічого не бачить. Десь після 50 років Глібов почав сліпнути і в старості майже нічого не бачив. І все ж не зважаючи на тяжку недугу, письменник наполегливо і самовіддано працював. За останні чотири роки він написав велику кількість віршів, поетичних казок, загадок, акровіршів, байок, ліричних творів. Майже удвічі більше, ніж за всі попередні роки творчого життя.

Дещо детальніше про поета нам розповість учень, який підготував невелике повідомлення.

2. Повідомлення учня

Леонід Іванович Глібов, великий український поет і байкар, народився в с. Веселий Поділ на Полтавщині у 1827 році. Дитинство Льолика, так називали хлопця в родині, минуло в селі Горбах Кременчуцького району. Батько працював управителем маєтку поміщиків Родзянків. Від матері – освіченої людини – навчився грамоти. Навчався він у Полтавській гімназії, потім у Ніжинському ліцеї. Саме у Полтавській гімназії майбутній поет написав свій перший вірш „Сон”, в якому виразив свою тугу за рідною оселею. Цікаво, що знаменитий байкар і поет почав писати вірші ще в 14 років.  Згодом у зошиті гімназиста Глібова назбиралося кілька десятків віршів російською мовою. Незабаром з’являються і байки „Вовк і Кіт”, „Лебідь, Щука й Рак”, „Жаба і Віл” та багато інших. У його творчому доробку 107 байок!

Справжнє творче горіння повернулося до Глібова наприкінці життя. За останні чотири роки Глібов написав понад 50 творів для дітей. Вони друкувалися під псевдонімом Дідусь Кенар. Корені цього імені криються в дитинстві Льолика: батько купив йому співочу пташку – канарку (кенара), спів якого слухала чи не вся вулиця. Згодом це слово стало прізвиськом батька, а згодом сподобалося синові.

Що вам найбільше запам’яталося, можливо вразило в біографії письменника?

3. Слово вчителя

 Давайте ми з вами дізнаємось трохи більше про жанр байки і її походження, про розвиток цього жанру в Україні. Пошукову роботу проводили наші юні літературознавці. Отже, давайте послухаємо.

4. Пошукова робота (Учні зачитують повідомлення)

1 учень

Байка — це невеликий, здебільшого віршований повчально-гумористичний чи сатиричний твір алегоричного змісту.

 Жанр байки заснований на алегоричності, тобто двоплановому зображенні.

Алегорія — художній прийом іносказання, зображення людських

рис і характерів за допомогою образів тварин, предметів, рослин, явищ природи та людського життя.

Iнтерактивна вправа.

Виходячи з того, що основна ознака байки — це алегоричність, учням пропонується завдання: з’єднати стрілочками вади людського характеру з назвами тварин, що їх уособлюють.

Осел                      неуважність

Вовк                       непосидючість

Мавпа                     боягузтво

Заєць                      неповороткість

Лисиця                    хижість

Ведмідь                  хитрість

 Слон                   дурість, нерозумність

Ґава                         упертість

2 учень

Байка - це дуже давній жанр. Він з'явився в часи античності. Його засновник – легендарний грек Езоп, від імені якого утворена назва алегоричного підтексту в художньому творі – езопівська мова. Новаційного розвитку цей жанр зазнав в індійській (ІІІст. н. е.) та французькій (XVІІст.) літературах. В Україні байка зявилася в XVІІст.

Байки були відомі ще в Стародавній Греції. Батьком літературної байки називають Езопа. Тому про алегоричну мову часто говорять «езопова». Езоп був рабом, до того ж дуже некрасивим зовні. Але його гострого язика боялися всі. Кінець кінцем він був скинутий зі скелі.

3 учень

Жанр байки розвинули відомий французький байкар XVII ст. Жан де Лафонтен, найвідоміший російський байкар І. Крилов.

В Україні жанр байки також має давню й багату традицію. Ще у XVII—XVIII ст. у шкільних підручниках риторики та поетики (автори Ф. Прокопович, Г. Коптський та ін.) трапляється чимало байок, що мали навчальне призначення.

4 учень

Видатний філософ і просвітитель Г. С. Сковорода написав цикл

«Байки Харьковскія».

Нове слово було мовлено у ХІХ ст. байкарями П. Гулаком-Артемовським, Л. Боровиковським, Є. Гребінкою і особливо Л. Глібовим. До жанру байки зверталися І. Франко, М. Шашкевич, Б. Грінченко, М. Годованець, С. Олійник, П. Глазовий та ін.

5. Слово вчителя

 Отже, ми з'ясували, що байка виникла дуже давно. Але структура (будова) її не змінилася: вона складається з двох частин – оповіді (тут розгортаються події) та моралі (тут автор робить повчальні висновки).

6. Слово вчителя

Зараз ми ознайомимося із змістом байки «Щука». Але для початку давайте з’ясуємо, а яка ж насправді ця риба в природі?

Слово «щука» — праслов’янське. Утворене від «щуп» — худющий. У діалектному мовленні є слово «щуплий» — у значенні «тендітний». Через те, що ця риба довга, у воді вона здається худою, тонкою. Щуки досягають завдовжки до 1,5 м, а вагою до 35 кг. Живуть вони аж до двохсот років. Ця риба-хижак живиться іншими, меншими рибами, жабами, навіть пташенятами. Плаває дуже швидко.

Отже, який ми можемо зробити висновок? Що уособлює обаз Щуки?

В и с н о в о к   у ч и т е л я. Як бачимо, щука може уособлювати хижість, зажерливість.

7. Словникова робота

Читаючи байку, нам будуть траплятися незрозумілі слова. Зверніть увагу на дошку.

Бомага – папір.

Буцімби – нібито

Шаплик – посудина з ручками для носіння рідини.

Нікчемна - ні на що не здатний.

Стряпчий – захисник обвинуваченого в суді.

Завсіди – зазвичай.

Щупачок – самець щуки.

Річ держать – промовляти, говорити.

8. Вчитель виразно зачитує байку «Щука».

Слухаючи байку, подумайте які думки і почуття навіює вона вам.

7. Евристична бесіда.

1. Що вам відомо про суд як законодавчий орган влади?

2. Яка шкода була заподіяна Щукою мешканцям ставка? («Того заїла в смерть, другого обідрала»)

3. Яких зусиль було докладено для того, щоб спіймати Щуку? Як про це сказано у творі? («Гуртом до суду притаскали, Хоча й чуби мокренькі стали»).

4. Про що свідчить опис суддів? Власні думки обґрунтуйте.

5. Хто були судді? Як характеризує їх автор? Знайдіть у тексті

опис дій суддів, що підтверджує авторську характеристику.

6. За що дорікали Лисиці стосовно її таємного зв’язку із Щукою? ( «Лисиці й шле – то щупака, то сотеньку карасиків живеньких або линів гарненьких»).

7. Які типові риси характеру втілює Лисиця? Чи засуджуєш ти їх?

8.  Чи бувають, на твою думку, люди, які жодного разу в житті не схитрували? Якщо ні, то чому ж ми тоді засуджуємо цю рису — хитрість?

9. Охарактеризуй Щуку. Яка деталь у байці засвідчує, що вона не без гріха (зверни увагу: за руку, як кажуть, її ніхто не спіймав — у тексті перед звинуваченням ужито слово «буцімби»)?

10.  Чому саме таких звірів увів Л. Глібов до сюжету байки?

11. Чого нас учить ця байка? Чим вона актуальна на сьогодні?

8. Робота в парі

1. Визначте тему байки. ( Тема: Зображення суду над Щукою, яка чинила різноманітну шкоду)

2. Знайти у творі оповідь і мораль.

3. Визначити основну думку твору, тобто у байці це і є мораль. ( «Як не мудруй, а правди ніде діти. Кінців не можна приховать»)

9. Творча робота

Напишіть твір-мініатюру на тему: « Слова як мед, а діла як полин».

VI. Закріплення вивченого матеріалу

 Вікторина «Найрозумніший».

1.     Під яким псевдонімом друкував свої твори Л.Глібов?

2.     Хто започаткував нову літературну байку в Україні?

3.     Як називали рідні поета в дитинстві?

4.     Що називається байкою?

5.     Із скількох частин складається байка і яких саме?

6.     Хто на Щуку подав  до суду «бомагу»?

А осли

Б лисичка

В невідомо

7. Скільки суддів розглядало справу?

А семеро

Б п’ятеро

В троє

8. Кого з героїв твору стосується прислів’я: « Не те в Кузьми на умі»?

А Щуки

Б Лисиці

В Цапа

9. Яка думка про правду висловлюється у творі?

А « Правда і у вогні не горить, і у воді не тоне»

Б « Як не мудруй, а правди ніде діти»

В «Добрі вісті не лежать на місці»

VII. Підбиття підсумків уроку

Оцінювання відповідей і виставлення оцінок учням.

VIII. Домашнє завдання

Вивчити конспект у зошиті, зробити ілюстрації до твору, прочитати байки  “Муха і Бджола”, “Жаба і Віл”.

КОНСПЕКТ УРОКУ. ВОЛОДИМИР ВИННИЧЕНКО. "ФЕДЬКО-ХАЛАМИДНИК". 6 КЛАС

Тема: Володимир Винниченко. Оповідання «Федько-халамидник».

Мета: ознайомити учнів з письменником В. Винниченком, розповісти цікаві епізоди з його життя; вчити виразно і вдумливо читати найбільш вражаючі епізоди з твору «Федько- халамидник», аналізувати його зміст; розпочати роботу щодо характеристики образу Федька; розвивати логічне мислення учнів, культуру зв'язного мовлення, пам'ять, увагу, спостережливість, вміння грамотно висловлювати власні думки, почуття, робити висновки; формувати кругозір, світогляд; виховувати почуття пошани до творчості В. Винниченка, української класики; прищеплювати учням риси щедрості на добро, порядність, чесність, повагу до людини.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Методи та прийоми: слово вчителя, словникова робота, робота з текстом, робота в парах, індивідуальна робота, проблемне питання, «Мікрофон», «Незакінчене речення».

Обладнання: презентація, портрет автора, підручники, картки.

Хід уроку

І. Організацій момент.

1. Привітання з учнями. Перевірка відсутніх. Подяка черговим.

- Діти, ви, напевне, чули про незвичайну пташку колібрі. Так от, ця маленька істота за одну секунду (зверніть увагу!) робить 200 помахів крильми. Тож бажаю вам сьогодні, дорогі діти, такої ж невтомної працездатності на уроці як у тої колібрі.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Слово вчителя.

- Кілька  уроків  тому  ми з вами вивчили поезію Лесі Українки «Як дитиною бувало…». Пригадаймо її зараз.

(Учениця  читає  перші дві строфи поезії)

- А  чи  замислювалися  ви над  тим, які  ви? Які люди вас оточують? Чи у вашому характері  присутні  такі  риси, як  гордість, чесність, справедливість, людяність? Які оповідання про дітей ви вже вивчили у 5 класі? Чи вважаєте ви себе дорослими у порівнянні з минулим роком? Які зміни ви помітили у власному становленні як особистості? Які риси характеру в людині ви поважаєте, а які засуджуєте?

- Сьогодні  на  уроці ми  намагатимемось  усвідомити  найважливіші  цінності  моралі  та  етики, що  роблять  людину  душевно  багатою, щедрою  на  добро, порядність, чесність. «Вечорами я слухав, як співали журавлі біля криниць у ярах, а удень ширина степів навівала сум безкрайності. В тих теплих степах вироблялась кров моя і душа моя.» Ці слова належать Володимиру Винниченку, із творчістю якого ми сьогодні познайомимось на уроці, та попрацюємо над його оповіданням «Федько-халамидник».

2. Оголошення  теми  і  мети  уроку.

Тема  нашого уроку: «Володимир Винниченко. Оповідання «Федько-халамидник».

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

- Де знадобляться знання сьогоднішнього уроку?

- За допомогою методу «Незакінчене речення» спробуйте висловити свої очікування від уроку.

- Які ж завдання ми будемо сьогодні виконувати (технологічна картка).

Проблема.

- Сьогодні ми повинні довести або спростувати думку, що оповідання «Федько-халамидник» актуальне і сьогодні.

- Що нам потрібно робити, щоб опрацювати тему уроку?

Висновок вчителя.

ІV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.

1. Слово вчителя.

- Зверніть увагу на портрет Винниченка: високе, світле чоло, глибокий, розумний, проникливий погляд – весь обрис свідчить про титанічну натуру, сповнену сталевої міці, сили волі, завзяття, грандіозної  енергії і витримки, але водночас добру і душевну людину. Чарівна посмішка й ласкавий погляд темно-блакитних очей, отінених чорними віями, роблять його кремезну постать дуже симпатичною й викликають довіру.

- А що ви думаєте про письменника, що прочитали вдома? Давайте перевіримо ваші знання. А для цього запросимо журналіста, який буде задавати вам питання, а ви будете давати коротку відповідь.

(Проведення інтерв’ю)

- Чи цікаво вам було б дізнатися про історію написання твору? (Виступ літературознаця)

(Перевірка почутого)

2. Обмін враженнями від прочитаного.

- Давайте пригадаємо, що таке оповідання. (Оповідання – це невеликий прозовий твір, у якому розповідається про одну або кілька подій з життя одного героя чи кількох головних персонажів протягом обмеженого проміжку часу).

- Чим захопило вас це оповідання? Що найбільше вразило? Чому?

- Які почуття викликав твір, які роздуми виникли під його впливом?

- А як ви розумієте слово «халамидник»? Давайте спробуємо дібрати до нього синоніми (бешкетник, пустун, урвитель, розбишака).

Словникова робота

- Мабуть, ви помітили у тексті невідомі вам раніше слова. Давайте спробуємо знайти їх та пояснити.

Незабрукована – вулиця, не вимощена камінням.

Розсотувати – розмочувати, розкручувати.

Набакир – набік.

Проскура – церковний хлібець.

Ринва – труба або жолоб для стікання води.

Пацати – ляскати по воді.

Випещені – доглянуті.

Шворка – тонкий мотузок.

3. Переказ твору за поданим планом.

1.Федько-розбишака

2.Толя -смирна дитина

3.На рiчцi повiнь

4.Задум Федька

5.Толя повторюе прохiд Федька

7.Смiливий вчинок Федька

8. Подяка

9.Федька не стало

4. Обговорення змісту твору за питаннями:

Хто є головним героєм у творі? Яке у вас ставлення до нього?

Чому Толя приходив додому «задрипаний, подраний, з розбитим носом?» (Федько спокушував)

За що вдруге били Федька? (Через нього Толя порвав штанці, коли лазили за горобцями)

Що про це свідчить? (Розподіл людей на бідних та багатих)

Чого боялися батьки Федька щодо батьків Толі? (З квартири виженуть)

Що побачив Федько на вулиці під час дощу?

Чого він заподіяв? Хто підштовхував його до цього?

За що знову б'ють хлопця після дощу?

Про що розповів Федько хлопцям? (Про льодохід)

Чому Федько вирішив не йти до школи?

До чого підбивав Федько хлопців?

Чим хлопці образили Толю? (Сказали, що тато у нього пузатий)

Прочитайте опис льодоходу. В чому тут проявляється майстерність письменника-живописця?

Яка розмова виникла між хлопцями на льодоході?

Чому і на що побилися об заклад Толя і Федько?

Яким чином Федько переправився на другий бік річки?

Які почуття виникали в Толі під час переправи? Хто і як допоміг Толі?

Що трапилось з Федьком?

Чому Толя не допоміг Федьку? Як це його характеризує?

Як хлопці витягли Федька із води? Прочитайте.

Через що Федько збрехав батькові Толі? Як це його характеризує?

Що запропонував батько Толі батькові Федька?

Чим же закінчилася історія з Федьком?

У чому виявилась бездушність Толі до Федька під час похорону?

Доведіть, що даний твір – це оповідання.

5. Зачитування уривків, які найбільше вразили. (Діти зачитують  уривки, пояснюють, чому  саме  цей  уривок  обрали.)

6. Хвилинка розвантаження. (Перегляд фотографій)

V. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Робота у парах за рядами.

- І ряд – пригадати, що таке тема, визначити тему твору.

- ІІ ряд – подумати, які проблеми підіймаються у творі. (любов і ненависть, порядність і лицемірство, добро і зло, батьки і діти, багаті і бідні)

- ІІІ ряд – пригадати, що таке ідея, визначити ідею тексту.

2. Індивідуальне завдання.

- Продовжіть думку«Якби у мене був такий друг, як Федько…»

- Пояснити прислів’я А чесним бути в бідності – Найвище од усього…

VІ. Підсумок уроку.

Метод «Мікрофон»:

-   Отож повернемося до нашої проблеми. Чи погоджуєтеся ви, що твір є актуальним і сьогодні? Доведіть свою думку.

-   Що ви відкрили нового для себе в цьому оповіданні?

-   Які висновки ви зробили для себе?

- Федько пожалів Толю, а поплатився за це тяжкими побоями своїх і чужих батьків та, зрештою, власним життям. Проте, очевидно, по-іншому він не міг. Бачити перед собою слабкого, морально пригніченого, настраханого і завдати йому удару – це не у Федьковому характері, це понад його гідність!

VІІ. Рефлексія.

1. Технологія незакінчених речень.

На уроці для мене цікавим було...

Найбільше мені сподобалося...

Я іду з уроку із...

Я тепер знаю…

Я тепер вмію…

- Як ви оцінюєте свою роботу на уроці? .

2. Оцінювання відповідей учнів учителем.

VІІІ. Домашнє завдання.

Виписати цитати до характеристики образів Федька та Толі.

Д.р. – скласти план до твору.

В.р. – підготувати усну розповідь «Який слід залишив Федько у моєму житті».