Презентація з української літератури для 9 класу

 

     Презентація «Марко Вовчок. Огляд життя і творчості. Повість «Інститутка». Життєва основа твору» з української літератури для 9 класу складається з 19 слайдів, на яких демонструється життя Марка Вовчка, а саме дитинство, роки навчання, одруження, літературна діяльність письменниці, приятельські стосунки з Т.Шевченком, подорожі, останні роки життя, творча спадщина; робота над повістю «Інститутка»: історія написання повісті, головна думка, жанр, сюжет, персонажі. Значну увагу приділено теорії літератури, ознайомленню учнів зі словником літературознавчих термінів.
      Матеріали допоможуть учителеві чітко побудувати свій урок та з легкістю підготувати і провести заняття на належному рівні.
      Представлена робота може бути використана під час уроків української літератури у 9 класі.

Сполучник як службова частина мови(7 клас)

Тема: Сполучник як службова частина мови(7 клас)
Мета:
навчальна

• ознайомити учнів з особливостями сполучника як службової частини мови;
• формувати вміння визначати та розпізнавати сполучники в реченнях;
• дати поняття про сполучники сурядності та підрядності;
• сприяти збагаченню словникового запасу учнів;
• привчити учнів до самостійності в досягненні знань;
• застосовувати відповідні правила, аргументовано доводити свій вибір та самостійно оволодівати певними знаннями;
• формувати компетентності:
• комунікативну
• соціальну
• інформаційно-пізнавальну
• самоосвіти та саморозвитку
• здоров’язберігаючу

розвивальна:
розвивати:

• пам’ять,
• логічне мислення,
• спостережливість,
• уміння застосовувати набуті знання, синтезувати та аналізувати;
• пізнавальну активність,
• самостійність та логічність мислення,
• уміння узагальнювати.

       виховна:

• виховувати почуття любові й поваги до народної культури й творчості; культуру усного та писемного мовлення.

Цілі:
учні повинні знати:

• визначення сполучника:
• розряди за значениям,   за роллю в мові:(сурядні та підрядні);
• за будовою та їх вживанням.

учні повинні вміти:

• розпізнавати сполучники в реченнях;
• правильно застосовувати відповідні правила;
• використовувати їх у власному мовленні;
• правильно ставити розділові знаки в реченнях зі сполучниками;
• обґрунтовувати вибір сполучників;
• працювати з додатковою літературою, підручником.

учні повинні розуміти:

• різницю між сполучниками та іншими частинами мови.

Тип уроку: засвоєння нових  знань
Обладнання: підручник, дидактичний матеріал, таблиці, мультимедіа, картки із завданнями.
Епіграф:
Чоловік розуму вчиться цілий вік
Народна мудрість

Хід уроку

І. Орієнтація, мотивація діяльності.
Привітання вчителя(вітається з учнями, перевіряє їх готовність до уроку.)
Завдання учням
1) Відгадайте загадку.
Я важливий, що й казати.
Можу вміло пов’язати
Однорідні члени чинно
Й складних речень теж частини.
А, але, і , що, немов.
Скрізь впишусь я досить влучно,
Називаюсь я…
ІІ. Цілепокладання.

1. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

Відкриваємо зошити, пишемо число, класна робота, тему.
Як ви вважаєте, про що йтиметься сьогодні на уроці.
А тепер спробуйте визначити мету нашого уроку. Що необхідно зробити для того, щоб її досягти? Думку свою обґрунтуйте.

2. Визначення очікуваних результатів.

Опитування – інтерв’ю(«Мікрофон»).
– Що ви очікуєте від сьогоднішнього уроку?

3. Мотивація навчальної діяльності.

Епіграфом до уроку я взяла прислів’я: «Чоловік розуму вчиться цілий вік» (Нар.тв.)Чи згодні ви з цим?
ІІІ. Цілереалізація.

1. Актуалізація й корекція опорних знань.

Пригадаймо, що вам відомо про сполучник. Прослуховування казки.
Завдання №1. Індивідуальне домашнє випереджаюче завдання. Творча робота.
Написати казку про сполучник і.
Бесіда:

• Що таке морфологія?
• Які є частини мови?
• Сполучник – це яка частина мови?
• Чому належить до службових частин мови?
• Чи має лексичне значення?
• Чи виконує синтаксичну роль?
• Сполучник – це змінна чи незмінна частина мови?
• На яку роль сполучника в реченні вказує його назва?
• Чи можна обійтися без сполучника при побудові речень? Що він може сполучати?

Отже, сполучник – незмінна службова частина мови, що вживається для зв’язку  однорідних членів речення та частини складного речення
Ледачий двічі робить, а скупий двічі платить
Зима без літа, як літо без хліба(Нар. творчість).
Таблиця – опора

2. Сприйняття й первинне усвідомлення  навчального матеріалу, осмислення зв’язків і співвідношень в об’єктах вивчення.

А тепер, повторивши, ми переходимо до теми нашого уроку.
Розглянемо, якими ж бувають сполучники за роллю в мові, за будовою, за способом уживання в реченні. Сьогодні працюємо  в групах, тому кожна група отримує  завдання, працюватимите з теоретичним матеріалом, який подано у ваших підручниках і таблицях-опорах.

• Дослідження-узагальнення(робота з підручником і таблицею)

 * Підготувати міні-проекти – презентація.
Виконання завдань у групах.
1 група
Ознайомитись із теоретичним матеріалом,  якими ж бувають сполучники за роллю в мові – про сурядні сполучники, їх групи за значенням  та заповнити таблицю.(ст.180; таблиця)
2 група
Ознайомитись із теоретичним матеріалом, якими ж бувають сполучники за роллю в мові – про підрядні сполучники, їх групи за значенням  та заповнити таблицю.(ст.180; таблиця)
3 група
Ознайомитись із теоретичним матеріалом про види сполучників за будовою та їх вживанням у реченні, заповнити таблицю.(ст.181; таблиця)
Презентація  учнівських міні-проектів.

3. Фізкультхвилинка

Учитель називає сполучники.
Якщо вони одиничні, учні стоять рівно,
якщо повторювані – присідають, якщо парні – піднімають руки вгору, стають навшпиньки.

Одиничні (неповторювані): а, бо,  проте, і.
Повторювані: або – або, чи – чи, ні – ні, не то – не то.
Парні:не тільки…а й ; хоч…але;   як…так,  коли…то.

4. Узагальнення й систематизація знань, застосування їх у різних ситуаціях, наближених до життєвих.

1.Робота з текстом.
Творче спостереження з елементами аналізу. Учням роздається текст І.Вихованця.
А тепер, спираючись на отримані знання, я пропоную вам текст: «Мова – душа народу». Прочитаємо його, після цього ви повинні відповісти на запитання:

• Що є найбільшою таємницею у світі? А чому?
• Чому, на вашу думку, мова – наш учитель?

Мова – душа народу
Багато є таємниць і світі, і одна з найбільших з-поміж них – мова. Здається, ми знаємо якесь слово, немовби розуміємо його. Проте все, що закладено в ньому упродовж віків, нерідко не можемо повною мірою видобути. Потрібно докласти чимало зусиль, щоб заховане у слові постало перед нами у всій красі, глибині та неповторності.
З раннього дитинства і до глибокої старості людина невіддільно пов’язана з мовою. Це єдине знаряддя, що вивищує людину над світом, робить її нездоланною в пошуках істини. Розпочинається прилучення дитини до краси рідної мови з милих бабусиних казок і материнської колискової пісні. Кожен день дає нам урок пізнання. І завжди і скрізь наш учитель – мова.
Завдання:

1. Випишіть сполучники, укажіть, до якої групи за значенням вони належать.
2. Назвіть речення, у яких сполучники вживаються для зв’язку однорідних членів речення, а потім речення, де сполучники служать для зв’язку частин складного речення.
3. Поясніть правопис виділених слів.
4. Висловіть свої власні думки про значення рідної мови в житті кожної людини. Складіть по 1 реченню, використовуючи сполучники.

2. Виконання практичних завдань у групах

Спостережливе око – допитливий розум – влучне слово.
«Аукціон мудрих думок»
1 група
Завдання: списати прислів’я, вставляючи на місці крапок пропущені сполучники. З’ясувати функцію кожного з них. Пояснити вживання розділових знаків.(Народні погляди на культуру мовлення)

1. Від теплого слова, .. крига скресає.
2. Слово – не стріла, .. глибше ранить.
3. Не говори, що знаєш, … знай, що говориш.
4. .. від солодких слів буває гірко.
5. Добрим словом мур пробєш, .. лихим .. в двері не ввійдеш. (Народна мудрість)

2 група
Завдання: списати прислів’я, вставляючи на місці крапок пропущені сполучники. З’ясувати функцію кожного з них. Пояснити вживання розділових знаків.
(Народні погляди на розум, науку)

1. Книга вчить, .. на світі жить.
2. Голова без розуму, .. ліхтар без свічки.
3. Краще з розумним загубити, .. з дурнем знайти
4. Мудрий не все каже, .. знає, а дурень не все знає, ..  каже.
5. Голова не на те, .. тільки кашкет носить. (Нар. творч.)

3 група
Розподільний диктант
Запишіть сполучники, розподіляючи  їх за будовою: 1- прості 2 – складні, 3 – складені.
Але,  зате, незважаючи на те що,  що, проте, і, тому що, чи,  щоб,    як,  якщо,   для того щоб, не тільки … а й ,   так що, нібито ,коли б, та,  начебто.
Складіть  із ними 3 речення.

Прості	Складні	Складені

3. Завдання з картками

Картка №1 Дослідження-відтворення
Продовжіть прислів’я, які сполучники вам для цього знадобилися, визначте їх розряд.

1. Не їздять довгою дорогою, …
2. Скрізь є добре, …
3. Треба працювати, …
4. Мала бджілка,…

Для довідок: якщо знають ближню; проте вдома найліпше; щоб шматок хліба мати; але й та працює
Картка №2: Подані вислови замінити стійкими словосполученнями з парними сполучниками сурядності ні – ні.
Зразок: розгубитися, не знаючи, що робити – ні в сих, ні в тих.

1. Сказав невлад, недоречно
2. Дуже переляканий, вражений, здивований
3. Безпричинно, безпідставно приставати
4. Надзвичайно втомитися

Довідка: ні рук, ні ніг не чути; ні з сього, ні з того; ні живий, ні мертвий; ні в тин, ні в ворота.
Картка №3:
Переписати речення, вставляючи замість крапок відповідні сполучники. Сполучники сурядності підкреслити однією рискою, сполучники підрядності – двома.Визначити вид і групу.
Коріння навчання гірке, … плід його солодкий.
Не женися за великим, …  й мале загубиш
Не все те золото, … блищить
.. працюєш, так  … маєш (З нар. творч.)
Довідка: зате,  бо, що, як, і.

4. Конкурс «Дивись – не помились».

Гра ” Четвертий зайвий”
На дошці записані  сполучники. По одному з членів команд виходять і підкреслюють зайве слово. Арґументуйте  свою відповідь.

• Ні-ні, а, проте, але
• Але, та, що, проте
• Та, немов, бо, проте
• Незважаючи на те що, тому що, мовбито, для того щоб
• Ніби, посеред, якщо, й.
• Коли б, тому що, або-або, після того як
• Якби, поза, тому що, мов
• Через те що, щоб, і, як
• Зате, щоб, також, але
• І, або…або, або, чи-чи
• Або, зате, проте, але
• Тому що, але, як, з-під

5.Повідомлення  домашнього завдання.
1. Теоретичний матеріал вивчити за підручником. Опрацювати  §40(ст. 171-181, таблиці)
Відкрийте підручники.
Вправа 394 Переписати, підкреслити сполучники, вказати їх групу – сер. рівень;
Вправа 398 Спишіть текст, вставляючи замість крапок сполучники з довідки. Визначте їх роль у реченнях, види за вживанням і за будовою – достатній;
Високий рівень – написати твір-роздум «Велика сила Сполучника», використовуючи сполучники.

ІV. Рефлексивно-оцінюючий.
1. Підведення підсумків уроку.
2. Рефлексія.
1.Технологія «Мікрофон».

1. У чому відчували труднощі, які саме?
2. Чого ви навчилися на цьому уроці?
3. Чи досягли мети уроку, яку поставили перд собою на початку уроку?(повернемося до мультимедіа).
4. Яка форма роботи на уроці сподобалася, а яка ні? Чому?
5. Чи задоволені своєю роботою на уроці?(оцінка власної діяльності та взаємооцінка)
6. Чи вдалося досягти УСПІХУ?

3. Оцінювання.

Відокремлені обставини (8 клас)

Тема уроку. ВІДОКРЕМЛЕНІ ОБСТАВИНИ.
Мета уроку: дати поняття про відокремлені обставини, удосконалювати вміння вживати розділові знаки при них, обґрунтовувати їх вживання за допомогою правил, виробляти вміння знаходити відокремлені обставини в реченнях, правильно використовувати їх в усному і писемному мовленні, виразно читати речення з відокремленими обставинами. Розвивати підприємницьку, інформаційну компетентності, логічне мислення, зв’язне мовлення, пам’ять, увагу, спостережливість, творчу уяву, емоційні почуття; збагачувати словниковий склад учнів економічними термінами. Виховувати почуття відповідальності, підприємницькі і бізнесові якості.
Тип уроку: урок осмислення нових знань, формування вмінь і навичок.
Форма проведення: засідання бізнес-клубу.
Обладнання: опорна схема «Умови відокремлення обставин», картки з індивідуальними завданнями, ілюстрації із зображенням бізнесменів, фірм, банку, аркуші паперу, маркери, листки самооцінювання.
Методи і прийоми: «Вітер дме…», «Розумовий штурм», метод рольової гри, метод асоціацій, лінгвістичний експеримент, лінгвістичне повідомлення, спостереження, робота з опорною схемою, з підручником, евристична бесіда, метод вправ, «Піраміда знань», тренінг-тест.
Форми роботи: індивідуальна, колективна, групова, самостійна.
Міжпредметні зв’язки: відокремлення як засіб художнього зображення в літературі, економіка.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент. Створення позитивної атмосфери навчання та визначення емоційного стану учнів.
Учитель. Сьогодні у нас незвичайний урок,
Давайте ми зробимо ще один крок
В країну прекрасну, країну чудову,
Туди, де вивчаємо ми рідну мову.
Прийом «Вітер дме для того, хто…» (учні встають, кого стосується фраза.)
– вже прокинувся…
– хто хоче працювати…
– хто ще не снідав…
– хто сьогодні в спідницях…
– хто має на собі щось червоне…
– хто в доброму гуморі…
– хто хотів би дізнатися щось нове…
– хто хоче спілкуватися…
ІІ. Підготовка до сприйняття навчальної теми.

1. Орфографічна розминка. (Асоціативний словниковий диктант.) Визначити і пояснити орфограми в словах. (Один учень працює біля дошки. Значення незрозумілих слів тлумачаться.)

Підприємство, прибуток, товар, сировина, реалізація, інвестор, реклама, акція, дивіденд, зарплата, інвестиції, конкуренція, кредит, фінанси, банкнота, валюта, долар, капітал, безробіття, ризик, олігарх.

• З чим асоціюються у вас ці слова?

Учитель. Усе наше життя складається з продажу та купівлі. Але не все можна купити за гроші. Є в нашому житті те, що не продається. А що саме? (Дружба, здоров’я, любов, знання…). Жоден підприємець не здатний плідно працювати, не знаючи мови, без знання мови не можна підтримувати контакти, вести облік   виконаної роботи,   оформляти   документи.
Я рада вітати всіх, хто відгукнувся на моє запрошення і приїхав до міста Відокремлення. Дозвольте відрекомендуватись. Я – Президент великої фірми «Відокремлена обставина», бізнесвумен, володію великими і малими підприємствами, освітніми та розважальними закладами. А найбільша моя власність – це банк. Мій банк має великі кошти, і сьогодні ви в цьому переконаєтесь.
На ринку праці дуже дорого цінуються знання, які ви безкоштовно отримуєте в школі щодня. Проте сьогодні ви будете не просто учнями, а бізнесменами-початківцями, і я буду платити вам кошти за знання на ваші «банківські рахунки» (листи самооцінювання). Заповнимо їх. У кінці уроку ми дізнаємось імена найбагатших бізнесменів. (Протягом уроку учні виставляють бали в листок самооцінки.)
ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів із супровідним повторенням.
Отже, ціна завдання від 1 до 5 балів за кожну відповідь.

1. «Розумовий штурм» на відновлення в пам’яті теоретичних відомостей з теми «Відокремлені члени речення».

• Що означає назва нашого міста Відокремлення?
• Хто є його мешканцями?
• Чому підмет і присудок не можуть бути відокремленими?
• Яка роль відокремлених членів речення у мовленні?
• Якими бувають відокремлені члени за будовою?
• Які розділові знаки вживаються при відокремлених членах?

2. Лінгвістичний експеримент.

— Чи змогли б ви пояснити розділові знаки в цьому реченні?
Бізнес має властивість затягувати людину, витісняючи розваги й особисте життя. (Речення заздалегідь написано на зворотному боці дошки. Пояснюючи, учні виконують синтаксичний розбір речення.)
— Яким членом речення виступає дієприслівниковий зворот?

• Яка це обставина за будовою?
• Чи можна цю обставину назвати відокремленою? Чому?

ІV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку.
Для того, щоб почати власний бізнес, потрібно всього дві речі – бажання і ідея. Без бажання у вас нічого не вийде, а без хорошої ідеї бізнес просто не буде ефективним. Я починала свій бізнес із відокремлення від інших компаньйонів –Означення, Прикладки, Додатка. Моя бізнес-ідея – це відокремлена обставина, яку я пропоную вам ретельно вивчити.
— Скажіть, що ви повинні знати? А що вміти?
Вивчення сьогоднішньої теми (бізнес-ідеї) допоможе вам збагатити своє мовлення новим засобом виразності і емоційного впливу. Засвоєння пунктуаційних правил при відокремлених обставинах сприятиме підвищенню культури вашого писемного мовлення.
V. Сприйняття й усвідомлення учнями нового матеріалу.

1. Теоретична павутинка. (Спостереження).

Учитель. Спробуємо розібрати речення за членами і визначити обставини. Речення аналізуються за схемою:

• Які це обставини за будовою?
• Чим вони виражені?
• Як вони виділяються в реченні?
• Чи можна ці обставини вважати відокремленими?

1) У наш час молоді люди прагнуть стати бізнесменами, не розуміючи ризики цієї професії. (Дієприслівниковим зворотом.)
2) Ризикуючи, можна втратити свій бізнес і здоров’я. (Одиничним дієприслівником.)
3) Незважаючи на велику кількість конкурентів, вірте в успіх вашої справи. (Іменником з прийменником незважаючи на)
4) Бізнес, як гра в рулетку, може винести тебе на фінансову вершину, а може скинути в прірву. (Порівняльним зворотом.)
Учитель. На цих прикладах ми розглянули чотири випадки відокремлення обставин. Звернемось до опорної схеми. (Див. додаток.)

• Тож коли відокремлюються обставини?

2. Лінгвістичне повідомлення «Я – Обставина» (випереджувальне завдання).

Учитель. На засідання нашого бізнес-клубу я запросила свого менеджера – спеціаліста з управління.
Я – менеджер фірми Відокремлена Обставина. Я неповторна, ні на кого не схожа і не хочу бути схожою, як, скажімо, Означення на Прикладку. На мою думку, Обставина – найважливіша в реченні. Без мене речення бідніє, втрачає смислові відтінки, бо тільки я вказую на додаткову дію, доповнюю зміст. Ось посудіть самі. Маємо речення: Інвестори не отримають прибутку. Зразу постає питання: чому? А коли сказати: Не вклавши кошти, інвестори не отримають прибутку, то відразу стає все зрозумілим. Ось яка велика користь від Відокремленої Обставини. Життя моє, порівняно з іншими відокремленими членами, напрочуд легке. Коли виражена дієприслівниковим зворотом, то в реченні я – королева, бо завжди відокремлююсь, незалежно від того, яке місце займаю. А якщо я – одиничний дієприслівник, то почуваюся гостею на засіданні бізнес-клубу. Як бачимо, моє життя дуже схоже на життя найбагатших осіб. Тому мені видається зайвим багато говорити про моє місце у світі мови.

2. Теоретична хвилинка.

Учитель. Є випадки, коли обставини не відокремлюються. Ознайомтесь з ними. (Самостійна робота з підручником. §34, ст. 158-159 ).

• Отже, коли обставини не відокремлюються?
• Як на письмі виділяються відокремлені обставини?
• А в усному мовленні?

3. Хвилинка красномовства.

Проінтонуємо речення з відокремленою обставиною.
Узявшись за справу, ретельно вивчіть ринок.
V. Формування вмінь і навичок.

1. Практична хвилинка.
2. Робота в групах з індивідуальними картками «Поради бізнесменам-початківцям». Знайдіть відокремлені обставини і обґрунтуйте вживання/невживання розділових знаків. (Розділові знаки вилучені.)

Перша група. 1. Працюючи над собою пізнаючи себе і борючись з лінощами, ти розвиваєш у собі якості справжнього успішного бізнесмена. 2. За умови залучення до справи справжніх фахівців ваш бізнес піде вгору. 3. Бізнесмен ніколи не сидить склавши руки.
Друга група. 1. Бізнесмен не зможе досягти успіху не володіючи основними якостями ділової людини. 2 Завдяки креативним ідеям фахівців можна досягти підвищення прибутковості вашої фірми. 3. Бізнес згорнувся не розпочавшись.
Третя група. 1. Починаючи підприємницьку діяльність обов’язково оцініть всі ризики вашого проекту. 2. Наперекір рейдерам створіть мобільну бригаду самооборони для захисту вашого бізнесу 3. Бізнесмен повинен працювати не покладаючи рук.

2. Творча хвилинка. Перетворіть речення на речення з відокремленими обставинами.

А) Бізнесмен може заощадити великі кошти, бо він посилив режим економії.
Б) Кошти, що надходять на банківські рахунки власника, завжди працюють на нього.

3. Хвилинка редагування. За поданим початком виберіть один із запропонованих варіантів. Обґрунтуйте ваш вибір.
4. Побачивши свої банківські рахунки, … а) я радісно скрикнув; б) у мене вирвався крик радості.
5. Зайшовши до сховища банку, … а) переді мною з’явилися злитки золота ; б) я побачив злитки золота.
6. Творча хвилинка. Завдання групам: складіть слогани для реклами своєї фірми, увівши в них речення з відокремленими обставинами.

VІ. Закріплення вивченого матеріалу. Узагальнююча бесіда про відокремлені обставини.
VІІ. Домашнє завдання.
Вивчити параграф §34.
Учням високого і достатнього рівня — скласти і записати міні-твір на тему «Якби я став бізнесменом», увівши до нього відокремлені обставини.
Учням середнього рівня виконати вправу 308 (І).
Учням початкового рівня виконати вправу 302.
VІІІ. Рефлексія.
Тренінг – тест. Поставте + або –

1. Я знаю, що називається відокремленими обставинами.
2. Я знаю, чим можуть виражатися відокремлені обставини.
3. Я знаю, за яких умов відокремлюються обставини.
4. Я знаю, коли обставини не відокремлюються.
5. Я знаю, з якою інтонацією читаються речення з відокремленими обставинами.
6. Я знаю, що відокремлені обставини вносять додаткові відтінки значення у речення.

IХ. Оцінювання.
Порахуємо свої бали і підсумуймо, чи до­сягли ми бажаного.
Х. Підсумок уроку. («Піраміда знань».)
Кожен учень висловлює враження від уроку, ділиться емоціями.
Я дізнався…
Мене здивувало, зацікавило…
Сподобалося… (форми роботи)
Не сподобалося…
Найбільше запам’яталося…
Я бажаю…

Додатки

---

Банківський рахунок
Банк Андріївської ЗОШ І – ІІІ ст.
ПІП вкладника______________________________________________
Клас_____________
Дата внесення вкладу ,,____” ______________ 2015 року
Фірма «Відокремлена Обставина»

1. Розумовий штурм__________________________________________
2. Лінгвістичний експеримент__________________________________
3. Теоретична павутинка_____________________________________
4. Теоретична хвилинка______________________________________
5. Практична хвилина________________________________________
6. Творча хвилинка__________________________________________
7. Хвилинка редагування_______________________________________
8. Реклама_________________________________________________
9. Узагальнення_____________________________________________

Загальна сума вкладу____________________________________
Особистий підпис вкладника_______________________________

---

Тренінг – тест

1. Я знаю, що називається відокремленими обставинами.
2. Я знаю, чим можуть виражатися відокремлені обставини.
3. Я знаю, за яких умов відокремлюються обставини.
4. Я знаю, коли обставини не відокремлюються.
5. Я знаю з якою інтонацією читаються речення з відокремленими обставинами.
6. Я знаю, що відокремлені обставини вносять додаткові відтінки значення у речення.

---

Гра словом у творчості сучасних українських поетів

   Обов’язковою складовою змісту сучасної освіти є розвиток творчого підходу в навчанні учнів загальноосвітньої школи. Ігрова поезія є одним із засобів, який дозволяє реалізувати цей компонент паралельно з розвитком мовлення, мислення, пам’яті школярів. На думку багатьох учених, чим більше діти вживатимуть ігрової поезії у своєму спілкуванні, тим легше їм буде висловлювати свої думки, спілкуватися, навчатися.

   Ігрова поезія — це поезія, пов’язана з грою, переважно з грою словами. Вивченням ігрової поезії в різні часи займалися фольклористи, літературознавці, педагоги (С. Г. Виноградов, О. І. Капіца, К. І. Чуковський, М. І. Оморокова, В. О. Левін, М. Н. Мельников, Л. Є. Стрельцова, С. М. Лойтер та ін.).

   Аналіз сучасної української поезії для дітей засвідчив, що автори поки що мало звертаються до ігрової поезії. Ще у 80-х рр. минулого століття А, Костецький зазначав, що в російській поезії надто багато гри словом заради самої гри, а в українській поезії саме цієї гри не вистачає. Відсутність гри помітна вже в шаблонних назвах творів: «Журавель», «Горобчик», «Синичка», «Яблунька», «Вишенька» та по­вторюванні тематики, серед якої основне місце займають «працювально-помагальна» (хлопчик чи дівчинка допома­гають батькам), «малювальної» (я, ти, він щось малюють), «поливально-саджальна» (я, ти, він, вона щось саджають- поливають і врожай за це збирають)¹.

   Серед сучасних українських дитячих поетів, які звертають­ся до гри словом, можна назвати Галину Малин, Лідію Повх, Анатолія Камінчука, Емілію Саталкіну, Ігора Січовика та ін.

Ігрова поезія знаходить втілення в різних жанрах, серед яких з давніх часів почесне місце займає загадка. Авторська загадка, поєднавши кращі фольклорні та літературні надбан­ня, найбільшого розмаїття досягла в лінгвістичній тематиці, а саме у творчості Д. Білоуса.

   Дмитро Григорович Білоус — відомий український поет, перекладач, за фахом учитель української мови та літератури. Автор відомих збірок «Диво калинове», «Чари барвінкові».

Поет вважав, що «наша мова не потребує, щоб ми ахка­ли і ехкали, яка вона красива. Досить просто розкрити, по­казати, де саме і чим саме вона красива»¹. Д. Білоус мріяв, щоб «учні вчили мову не тому, що мусять, а тому, що ці­каво. Щоб мова не здавалася сухим предметом». Для цього автор вводив елемент гри. У творчості Д. Білоуса, мабуть, найбільше з поетів XX століття представлено розмаїття лінг­вістичних загадок (анаграми, метаграми, логогрифи, шара­ди). Розгляньмо деякі види таких творів.

    Шарада — різновид загадки, коли слово, яке загадуєть­ся, поділяється на частини (зазвичай за складами), що мають вигляд окремих слів, і кожне з них, а потім і все слово опи­сується.

Наприклад, шарада про слово «кульбаба», яке складаєть­ся з двох слів:

Перше — сніп по обмолоті на покрівлю хати,
Друге — жінка, ще точніше — материна мати.
А коли в одному слові поєднаєш те і те —
Буде квітка, що весною жовтим цвітом зацвіте.

   Анаграма (грец. ana — пере та gramma — літера) — пе­реставлення літер у слові, завдяки чому витворюється нове значення, прочитуване у зворотному напрямку (тік — кіт, мука — кума, літо — тіло) тощо».

   Який кошик у кущі?

На цей раз буде загадка простою:
Берем звичайне слово з двох складів —
Зелений кущ, який цвіте весною,
Назад читаєм — кошик для грибів.
Що це за слово?

(Бузок, козуб)

     Метаграма (грец. metagramma — внесення зміни в текст) — віршовий прийом (подеколи — літературна гра), який полягає в заміні початкової літери в слові, що призводить до появи нових слів з іншим смисловим значен­ням {жито — сито)»¹.

Відгадай обов’язково, як літера міняє слово.

     Метаграма

Всього чотири літери у слові,
а зміст його міняють початкові:
з ґ — буде чорна птиця дика,
з п — інша, горда і велика,
з к — вже напій пахучий буде,
що для гостей готують люди,
з л — виріб, дошка з стояками,
де спочиваємо ми з вами,
також вибій, на шахтах знаний,
і — вивержень потік вулканний.
Коли ж там С поставлю я,
то буде вже людське ім’я.

Які це слова? (Ґава, пава, кава, лава, Сава.)

     Логогриф (грец. logos — слово та griphos — мережа) — різновид загадки, в якій певне слово набуває іншого зна­чення внаслідок додавання або утинання складів чи звуків {лід — сліду місто — сто і т. п.)».

          От так штука!

Для всіх була я люба-мила
вгорі всередині кімнати.
Як першу літеру згубила —
на лузі почала брикати.
Ще згодом літеру згубила —
зробилась іменем дівчати.
Та — що за лихо? —
ще згубила і стала нотою звучати.
Передостання ж утекла —
лишилось я.
Хто ж я була?
(Стеля, теля, Еля, ля, я)

На жаль, не всі види лінгвістичних загадок мають за­гальноприйняті назви, вони ще чекають на свого дослідника. Так, крім вже названих, у Д. Білоуса є загадки-омографи, відгадками яких є слова, які однаково записуються, але ма­ють різний наголос.

Слово це — старовинна будова
З гостряками мурованих веж.
Щойно зміниш ти наголос слова —
Цим одразу будову замкнеш.
Що це за слово?

(Замок, замок)

     Академік Л. Новіченко писав про творчість Д. Білоуса: «Його поезію… я б назвав у певному розумінні «філологіч­ною», а почасти (маючи на увазі різні граматико-семантичні загадки, акровірші, метаграми, крутиголовки) і дидактично- прикладною. А чому б і ні — писали ж колись вірші та­кого характеру професори й спудеї славнозвісної Києво- Могилянської академії».

      Гру словом можна порівняти з великою країною, в якій у різних жанрах мешкають зовсім різні автори, іноді зарубіж­ні, почути яких допомагають такі чудові поети-перекладачі, як Г. Малик.

      Галина Миколаївна Малик — сучасна українська пись­менниця. Автор багатьох дитячих прозових книжок (повісті- казки «Пригоди Алі в країні Недоладії», «Злочинці з па­ралельного світу», «Злочинці з паралельного світу-2») і чудових ігрових віршів (збірки «Неслухняний дощик», «Королівство Ану», «Страус річкою пливе», «Переклади не з іноземного»).

У передмові до збірки «Переклади не з іноземного» Г. Малик написала: «Я дуже люблю такі вірші, з якими мож­на гратися. А ви? Я гадаю, що гратися любить кожен. Хтось іграшками, а хтось віршами. От я й позбирала у багатьох по­етів світу такі вірші, у які можна гратися. І дарую їх вам». У збірці представлені переклади віршів Волтера де ла Мера, Алана Мілна, Мирослава Валека, Даніїла Хармса, Наталі Кончаловської, Петра Синявського та ін.

Майстерність поета-перекладача дивує розмаїттям ігрової поезії, серед яких можна виділити такі види.

• Залежність змісту вірша від місця розташування коми:

Я бачив

(З англійського фольклору)
Я бачив паву з хвостом вогняним,
Я бачив комету з лицем дощовим,
Я бачив хмару що в лісі росла…
Я бачив паву, з хвостом вогняним
Я бачив комету, з лицем дощовим
Я бачив хмару, що в лісі росла…

• Словотворчість за подібністю (вигадування однокореневих слів):

Прізвище

Наш Петьо
Підріс на цілий метр
І став зватися Петер.
Він дізнався іще,
що має прізвище,
А також ім’я по-батькові:
Петер Петрович Петровський.
І з тих пір він гадає,
Що все на світі прізвище має.
Наприклад, наш
Петер Не каже більше: метр,
А: метр метрович метровський.
Скажіть, ну як йому пояснить?
Пояснить пояснитович пояснитський.

Димитр Стефанов

    Яскравим прикладом використання цього ж прийо­му є твір Юліана Тувіма «Про пана Трулялинського», ві­домого в перекладі російською Б. Заходера, українською М. Рильського, І. Малковича, В: Мокровольського. Можна також пригадати вірш А. Камінчука «Котигорошко» («Був собі хлопчик Котигорошко, і був у нього тато Котйгорох, І була в нього мама Котигорошиха…»), Г. Усача «Чому краб ходить боком?» тощо.

• Виділення окремого складу зі звичайного слова:

Музиканти

В одній далекій країні,
невідомій донині,
ходять до школи музичної
дуже,
дуже,
дуже незвичної
такі собі ведмежата.
Є у них класна кімната,
у якій вони одягають халати
і роблять салати.
Ріжуть помі-ДО-ри,
РЕ-диску…

Димитр Стефанов

• Створення неологізмів-оказіоналізмів, коли нові мовні оди­ниці створюються на основі інших: ОГІР-ДОРИ, ПОМІ- ДИНІ, ЦИБУ-ТОПЛЯ, ЧА-РОХ, КВА-ПУСТА (з вірша Н. Кончаловської «Парники навпаки»); всюдиКІТ (з вір­ша А. Усачова «Всюдихід»).

• Використання персоніфікації, коли ім’я віднесено до об’єктів і явищ дійсності: зі станції ГАЛЯВКІНО, до стан­ції ДУХОВКІНО, ДОРІЖКІНО, ПІДГІРКІНО і ЛОЖКІНО (з вірша П Синявського «Грибна електричка»).

         Один з найулюбленіших поетів Галини Малик — це Даніїл Хармс. Мабуть, саме тому його віршів у цій збірці найбіль­ше. У 2000 р. вийшла окрема книжка перекладів його віршів українською «Я тепер автомобіль». Переклад Галини Малик був таким, що «тих, хто читав вірші Хармса в оригіналі, вони не тільки не дратували, як це зазвичай буває з перекладами відомих російських поетів українською, а викликали шалене захоплення своїм бешкетництвом і ладністю». У Д. Хармса представлені різні варіанти гри словом: з використанням прийомів метатези — переміщення, перестановка слів або їх частин в одній фразі («Іван Топоришкін», «Мандрівник»), по­вторів («Іван Іванич Самовар», «Гра»), океюморона — поєд­нання слів або речень з протилежним значенням («Брехун»), алітерації («Веселі чижі»).

Загальновідомо: для того щоб бездоганно перекладати ігрові вірші, треба майстерно володіти грою словом і рідною мовою, що підтверджує Галина Малик у своїх збірках. Серед ігрових прийомів найчастіше вона використовує небилиці й оказіоналізми-інновації, які не зафіксовані в загальному використанні і створюються в процесі мовленнєвої діяльності на основі продукування відомих мовних одиниць. Прикладом небилиці є вірш «Страус річкою пливе»:

Страус річкою пливе.
Крокодил в дуплі живе.
Кенгуру город садовить.
А жирафа рибу ловить…

Яскравим прикладом використання окказіоналізмів є вірш «Розумна мавпа»:

А берегом Мавпа
Зі школи ішла.
Почула — хвальків тих
На глум підняла:
Ха-ха,
Він повзучий!
Ха-ха,
Він ховатий!
Не вміють і слова
Як треба сказати!
Хоч я і розумна,
У школі навчата,
Не буду ніколи
Така вихвалята!

     У своїй творчості Г. Малик використовує такий чудовий прийом, як повтори, що Дуже подобається дітям.

Двадцять п’ять хоробрих мишок
Двадцять п’ять хоробрих мишок вирушили зрання,
Двадцять п’ять хоробрих мишок йшли на полювання.
Двадцять п’ять хоробрих мишок вже дорогу знали,
Двадцять п’ять хоробрих мишок гордо виступали.
Двадцять п’ять хоробрих мишок довго мандрували,
Двадцять п’ять хоробрих мишок сиру вполювали.
Можна б ще було в коморі мишам полювати —
від одного та страшного, гострозубого і злого
довелось тікати!

Тарас Шевченко. "Причинна"

Тарас Шевченко. "Гайдамаки". Аудіокнига

Тарас Шевченко. "Гайдамаки". Підготовка до ЗНО

Шевченківські дні у школі

Ти завжди в серцях людей, Тарасе,
Хай замруть з повагою віки,
Бо ніколи час твої не згасить
Полум’яні золоті рядки!

 

Все йде, все минає… Та залишається пам'ять, добра слава про людей, що мандрують у світи в пошуках краю землі, у пошуках істини та правди. В історії залишаються імена, які з гордістю вимовляє, пам’ятає і шанує все людство.

До них належить й ім’я великого українського поета Т.Г.Шевченка.
Ось чому і учні нашої школи у перші березневі дні перегорнули сторінки життя Великого Кобзаря.

Учні молодших класів провели конкурс на краще читання віршів Т.Шевченка, прозвучали інформаційні хвилинки «Шляхи Тарасової долі», вікторини «Чи знаєш ти твори Кобзаря», усний журнал «Вшануємо Великого Кобзаря».
В учнів 1-10 класів пройшли виховні години на тему: «Шевченко в моїх родині», куди входили виставка малюнків до творів Т.Шевченка, виставка рушників, вишиванок, також проведена вікторина знавців творчості Т.Шевченка «Земля, яку сходив Кобзар».

Головною подією у навчальному закладі стала літературно-музична композиція "Великий син народу".

У кожній хаті, у кожній школі живе, а не стоїть почесно на полиці, мудре слово нашого Кобзаря.

Конспект уроку з української літератури з використанням компетентнісно зорієнтованих завдань. 6 клас

Критерії оцінювання компетентнісно зорієнтованих завдань