УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ У 5 КЛАСІ

Урок позакласного читання у 5 класі

Тема. Пригоди на сторінках сучасної книги (за повістю-казкою      Івана Андрусяка «Стефа  і  її  Чакалка») 

Мета: поглибити знання учнів про сучасних українських письменників, а саме про творчість Івана Андрусяка, проаналізувати    ідейно-художній зміст його твору «Стефа і її Чакалка»; вдосконалювати вміння читати уважно і вдумливо, розвивати творче осмислення прочитаного, удосконалювати вміння самостійно опрацьовувати додатковий літературний матеріал; формувати в учнів уміння будувати зв’язні висловлювання, розвивати логічне, критичне, асоціативне мислення; виховувати ввічливість, порядність, чемність, інтерес до книжки, до сучасних українських авторів.

Обладнання: виставка книжок Івана Андрусяка для дітей, учнівські ілюстрацій до казки Івана Андрусяка «Стефа і її Чакалка», текст повісті-казки «Стефа і її Чакалка», засоби мультимедіа, мультимедійна презентація.

Тип уроку: урок позакласного читання.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Хвилинка психологічного настрою на урок.

         Гра «Зіпсований телефон». (Учитель говорить на вухо дитині фразу «Посміхайся й будь активним на уроці», а той передає іншому. Останній учень озвучує почуте).

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Бесіда:

-         Що таке казка?

-         Яку казку називають літературною?

-         Яких сучасних українських письменників ви знаєте?

ІІІ. Повідомлення теми й мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Проблемне запитання.

- Що таке щастя? Які моменти життя, на вашу думку, можна назвати щастям?

Чи відноситься до таких моментів дитинство? Чому?

Вступне слово вчителя.

     Світ такий цікавий, дивовижний, щоразу змінюється, оновлюється, наповнюється новим змістом. Так і наше життя перебуває в постійному русі, хочеться зупинитися, замислитися. Відпочити наодинці зі своїми думками. Це можна зробити на природі, а можна розрадити себе захоплюючою книжкою. Споконвіків книжка була нашим добрим другом, який завжди підкаже, заспокоїть, навіє приємні спогади, занурить у світ дитинства.

     Діти, сьогодні  ми  з  вами  потрапимо  у  світ  сучасної  української  прози, більш докладно поговоримо про творчість сучасного українського письменника Івана Андрусяка і його казку-повість  «Стефа і її Чакалка», з’ясуємо основні проблеми, які порушує письменник та проаналізуємо художні засоби, якими він реалізовує їх, навчимося висловлювати власну думку і аргументувати її.

Очікування  від  уроку.

(Діти  пишуть  на  листочках  свої   очікування  від  уроку, вчитель  збирає  та  вивішує  на  імітовану  книгу, яка  висить  на  дошці).

ІV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.

Слово вчителя.

Ким вас лякали, можливо, й лякають  батьки, коли ви їх не слухаєте, чи, скажімо, хочете ще побалуватись – а вже давно час вкладатися в ліжечко? Бабаєм?Бабою Ягою?Страшним Дідом? А ось на Слобожанщині, в нашому краї такий персонаж – Чакалка!

Гадаєте, все це вигадки дорослих, а насправді Чакалка нікого не забирала до лісу? Ох, ні… Принаймні дівчинка Стефа і її друзі чудово знають, як воно все відбувається насправді і з чим можна зіткнутися ТАМ! Знають, що буває з акулою, котра проковтнула шльопанці; від чого шаліє великий український мореплавець Миклухо-Маклай; якою гидотною Чакалка годує поцуплених дітлахів; ба навіть бачили заповітну мрію кожного шкодливого учня – справжнісінькі руїни школи!

А про це все вам із добрим гумором оповів колись дуже серйозний і страшенно дорослий письменник Іван Андрусяк, котрий стверджує, що за час написання цієї повісті й сам геть здитинів.

Давайте послухаємо цікавинки - відомості про життєвий та творчий шлях письменника, котрі підготували учні.

Доповідь учня.

Іва́н Миха́йлович Андруся́к (28 грудня 1968, с. Вербовець Косівського району Івано-Франківської області) — поет, прозаїк, літературний критик, перекладач.  Увійшов у літературу на початку 1990-х як учасник літературного угруповання «Нова дегенерація», до якого також входили Степан Процюк та Іван Ципердюк. Критика вважає його одним із чільних поетів покоління «дев'ятдесятників». Прихильник герметичного поетичного дискурсу, творча еволюція — від неомодерністських, декадентських мотивів ранньої творчості до символічно-асоціативного письма «Часникового соку», витриманого в рамцях неомодерного світовідчуття, але класичної поетичної форми. Виробив власну впізнавану поетичну манеру, базовану на метафоризмі («Андрусяк пише метафорою, якої нема» — Т. Девдюк, «Критика»), яку критика називала «плаваючою семантикою» (А. Дністровий, «Книжник-review»). Проза Івана Андрусяка характеризується як «густа» символічна метафорика з активним використанням діалектів. Тематично автор досліджує психологію людини в символічно-межових ситуаціях на матеріалі Гуцульщини 1940-50-х років. Із 2000 р. активно виступає як літературний критик (часописи «Книжник-review», «Книжковий огляд», «Кур'єр Кривбасу», «Кальміюс», «Березіль», «Сучасність» та ін.), аналізуючи здебільше поезію й обстоюючи моральні принципи в літературі та розмежування «високого письменства» й «попси». Лауреат першої премії конкурсу видавництва «Смолоскип» (1995), літературних премій «Благовіст» (1996), ім. Бориса Нечерди (2002), журналу «Кур'єр Кривбасу» (2007), першої премії конкурсу творів для дітей «Золотий Лелека» (2008), міжнародної премії «Corona Carpatica» (2010). Член НСПУ і АУП. Живе і працює в Києві.

Створення психологічного портрета поета (на основі повідомлень ).

«Гронування»:  Іван  Андрусяк  як особистість ― це...

 Інтерактивна гра «Мікрофон».

 (Учні обмінюються враженнями від прочитаного).

Вчитель. Отже, твір вам сподобався. А зараз проведемо словникову роботу за змістом повісті.

Словникова робота.

- Які  особливості  мови  повісті  ви  помітили? Наведіть  приклади. Яка  їх роль у художньому творі?

Авторитетик – животик;

буцався – брикався;

вичовпала – ледве вийшла;

 запарка – дуже багато роботи;

мамійка – мамина доля;

мокрим рядном накрив – здивував, ошелешив;

проваландався – витратив марно час;

пуштун – мешканець Афганістану;

смакота – смачно;

сміхотунчик – той, хто багато сміється;

татійка – татова доця;

обсерваторія – наукова установа, яка веде спостереження й дослідження, а також спеціально обладнаний будинок для проведення цих спостережень;

 телескоп – оптичний прилад для спостереження за небесними світилами; богомол – хижа комаха, що живе в тропіках і харчується комахами;

щогла – високий стовп, прямовисна або похила конструкція на судні, призначена для встановлення вітрил, підняття прапора, улаштування спостережних пунктів; «червоточина» - ходи між світами, різними просторами й часами;

 кубрик – житлове приміщення на судні для команди;

тайфун – ураган величезної руйнівної сили, що виникає в тропічних широтах західної частини Тихого океану;

фотель – крісло;

химера – у давньогрецькій міфології – страховисько з головою лева, тулубом кози й хвостом дракона, з пащі якого вивергається полум’я;

біотехнології – сукупність методів одержання біологічної продукції через використання певних мікроорганізмів, а також науковий опис цих методів і їх практичне застосування тощо.

Аналітична бесіда.

·        Про  що  розповідається  у  книзі  І.  Андрусяка?

·        Назвіть  головних  героїв  твору.

·        Як  ви  думаєте, у  які  часи  відбуваються  події, покладені  в  сюжет  твору?

·        Чим схожа, а чим не схожа ця казка на класичні казкові твори?

·        Чи  подобається  вам  поведінка  дітей?

·        Чого найбільше боялась Стефа?

·        Кому належить фраза: «Проблеми вирішуються з усмішкою, а з плачем лише нагромаджуються»?

·        Хто  така  Чакалка? Зачитайте  цитати, які  характеризують її.

·        Як себе називала Чакалка? Якими  методами  вона  виховува  дітей?

·        Яким обідом пригощала Чакалка дітей?

·        Що ще дозволяла Чакалка робити дітям?

·        Вам  подобається  школа  Чакалки?  Хотіли  би  ви  опинитися  там?   Чому?

·        Що  нового  ви  дізналися  з  уроків  цієї  вчительки?

·        Чому Чакалка повернула Стефу і її друзів додому?

·        Що робили батьки Стефи, коли та прокинулася?

·        Кого побачила Стефа на своїй футболці?

·        Як би ви продовжили цю казку?

·        Дайте  поради  героям  твору.

·        Чому  навчає  нас  ця  «повістина»?  Які  уроки  для  себе  взяли  ви?

Інтерактивний метод «Коло думок» .

·        Визначте  тему  та  провідну  ідею  твору.

·        Чому  Іван  Андрусяк  визначив жанр свого твору як «дівчача  повістина»?

Виразне читання.

Слово вчителя. Кульмінацією повісті є момент, коли малолітні бешкетники знаходять у холодильнику Чакалки пиво і, «надегустувавшись», в прямому сенсі розвалюють закинуту стару школу. Розчарована у власних педагогічних здібностях, Чакалка знову пакує нечемних діточок до велетенського мішка та повертає їх додому. Як-то кажуть, прогулянка із задоволенням і не без моралі.

         Давайте виразно зачитаємо цей уривок твору.

Бесіда.

-        Яке ваше ставлення до поведінки малечі?

-        Чим була вражена Чакалка?

-        Що значить для кожного з вас поняття «чемність», «слухняність»?

Творчо-асоціативна робота в групах.

         Скласти коротку характеристику образів повісті-казки, використовуючи епітети (групова робота).

 Інсценізація епізодів з повісті.

Завдання випереджаючого характеру.

Слухання відгуку на прочитану книгу ( «Стефа і її Чакалка»).

Приклад

Нещодавно я прочитала книгу Івана Андрусяка «Стефа і її Чакалка». Коли тільки-но почала читати, то мене вразила лексика твору. Вона повністю передає мовлення маленьких дітей, і ти повертаєшся у своє дитинство, до дитсадка.

Продовжуючи читати книгу далі, мені ставало все цікавіше і цікавіше дізнаватися про розвиток подій у повістині. Відносини в сім'ї, розповіді та казки батьків для дітей – все це показує справжню реальність повсякденного життя звичайної сім'ї, бо батьки майже завжди зайняті роботою, і  не можна сказати, що мало, але трішки недостатньо уваги приділяють своїм маленьким допитливим діточкам.

Згадуючи своє дитинство, можу сказати, що мене лякали Бабаєм, Бабою Ягою, але про Чакалку я почула вперше з книги. І стало цікаво, яка ж вона ця Чакалка? Чому її бояться діти? Врешті-решт ця істота здалась мені спочатку дуже страшною, але потім я почала ставитися до неї з розумінням. Стало навіть жаль її, через її самотність та прагнення допомогти хоч якось батькам. Бо виявляється її роль – зробити так, щоб дитина через свої вчинки зрозуміла свою поведінку та прагла змінитися на краще, адже дорослі роблять усе, щоб їхнім діточкам жилося добре.

Прочитавши останню сторінку, згадала мультфільм про Петрика П'яточкіна, бо, прокинувшись, і Стефа, і Петрик усвідомили свої помилки. Можливо, кожен з нас, бувши дитиною, одного ранку прокинувся і згадав подібний сон. Але коли підростаєш, то  усі дитячі сни та побоювання відходять на задній план після проблем сьогодення.

Хочеться сказати, що книга справила на мене гарне враження, бо я опинилася в головній ролі, в казковій країні дитинства. Вона дає змогу переглянути і усвідомити свою поведінку незалежно від того, скільки  тобі років на даний момент. Я гадаю, що книгу І.Андрусяка «Стефа і її Чакалка» можна читати і дітям, і дорослим. Дітям – для розваги, а дорослим – для поліпшення настрою, кращого розуміння поведінки своїх дітей, а особливо для повернення, хоч на мить, у своє дитинство, де все просто і весело.

Раджу всім прочитати цю книгу! Вона читається дуже легко та швидко. Не гайте часу, поспішайте до бібліотеки!

Велике спасибі Автору!

V. Закріплення знань, формування умінь та навичок.

Літературний  диктант.

1. Хто є  автором  книжки « Стефа  та  її  Чакалка »? ( Іван Андрусяк).

2. Жанр  твору  за  визначенням  автора. (Дівчача  повістина).

3. Вік  головної  героїні  дівчинки  Стефи? (6 років).

4. Ім’я   та  вік  старшої  сестри  Стефи (Ліза, 10 років).

5. Ким  працює  мама  дівчинки? (Вчителькою  вчителів).

6.  Чому  Стефа  одного  разу  розсердилась? (На неї ніхто не звертав уваги).

7. Про  кого  вчила  напам’ять  вірш  Ліза (Про Б.-І. Антонича).

8. Хто  така  Чакалка? (Це персонаж, яким на Слобожанщині батьки  лякають неслухняних дітей).

9. Де  жила  Чакалка? (У закинутій лісовій школі).

10. Кого забрала Чакалка у свою школу? (Неслухняних діточок - Орину, Стефу, Сіяра, Ірцю).

11. Чим  Чакалка  годує  поцуплених  дітлахів? (Вони  їдять   чіпси,  розмаїту  газовану  воду, снікерси і  тому  подібну  розрекламовану  продукцію) .

12. Чим  закінчуються  педагогічні  дії  Чакалки? (Діти розвалюють  закинуту стару школу, Чакалка, розчарована у своїх педагогічних здібностях,  повертає  їх  додому).

VІ. Підсумок уроку. Оцінювання учнів.

Метод «Мікрофон».

      -   Що вивчили на уроці?

      -   На вашу думку, чому автор назвав повістину дівчачою?

      -   Чого навчилися?  Якими  новими  знаннями  ви  збагатились?

      -   Чи можна назвати дитинство «хвилиною щастя» людського життя?

      -   Чи варто цінувати кожну хвилину життя?

      -   Чи  справдилися  ваші  очікування  від  уроку?

      -   У чому актуальність основної ідеї казки?

Слово вчителя.

         Отже, саме в сім’ї дитина привчається бути чемною і ввічливою. Якщо ж вона забуває вітатися, а таке нерідко буває з дитиною, то їй про це нагадують, звертаючи увагу і на те, що негарно кричати, вередувати, втручатися в розмову старших. Саме в дитинстві закладається у кожної дитини поняття слухняності, ввічливості, найкращих рис характеру і правил поведінки.

Саме так і стається з героями повісті, неслухняними дітьми, які потрапляють до казкової «школи чакалок і бабаїв», де їм дозволено робити все, що заманеться. Письменник, описуючи ці сцени з гумором, наголошує на тому, що добро, вихованність і любов перемагають неодмінно, й завдяки їм дитина може навіть «перевиховати» казкове страшидло. Тому, щоб не потрапити до рук такої героїні, як Чакалки, не забуваймо про те, що слід слухати й поважати батьків, бути чемними, ввічливими, гарними дітьми.

VІІ. Інструктаж щодо виконання домашнього завдання.

Скласти тестові завдання до твору І. Андрусяка.