НАВЧАННЯ В РДГУ

Мої студентські роки

З 2007 по 2012 рік навчалася в Рівненському державному гуманітарному університеті на факультеті української філології (з 2009 року - на індивідуальній формі навчання, оскільки в цей час почала працювати в школі). Після завершення навчання отримала спеціальність "Вчитель української мови та літератури, світової літератури", спеціалізацію - "Редактор освітніх видань".

 

Студентські роки – це найкращий період у житті кожної людини. Адже це чи не єдині "безтурботні" моменти людського життя, коли можна мріяти і здійснювати мрії, робити божевільні вчинки, знаходити нових друзів і навіть кохання… Це перший крок у доросле життя, це багатогранність вмінь та інтересів, адже саме у студентські роки багато молоді починає робити раніше "нереальні" речі, наприклад – самостійне приготування їжі.
Студентство – це, звичайно, не тільки суцільні веселощі, нові знайомства, відсутність сну та присутність невимушеного позитиву, а й важка кропітка праця над собою, постійна мотивація рухатись далі, удосконалюватись.

 Зі студентським життям завжди пов’язані історії різних жанрів, та всі вони, за великим рахунком, зводяться до комедійного. І не тому, що студенти такі несерйозні, а просто "статус" зобов’язує. З роками згадується все найкраще. Найцікавіше життя у тих, хто живе в студентському гуртожитку. Скільки там знайомих і друзів. Особливо цікавий час в ніч перед іспитом, коли відкриваються кватирки, викидаються прив'язані на мотузці заліковки і при цьому супроводжуються заклинаннями «Халяво, прийди!». Заклинання потрібно кричати голосно. Це особливий магічний ритуал, за допомогою якого студенти обов'язково повинні скласти іспит на позитивну оцінку. І кожен студент в це вірить.

З радістю згадую цікаві та пізнавальні ексурсії в Колодяжненський літературно-меморіальний музей Лесі Українки, Культурно-археологічний центр "Пересопниця", Свято-Миколаївський монастир та ін.

 

 

Та це лише одна сторона медаллі. Скільки списано конспектів, скільки здано курсових робіт, а скільки недоспаних ночей та виплаканих очей! Годинами пропадали в бібліотеці, щоб отримати найвищий бал (хоча б не найнижчий!)  РДГУ - це той навчальний заклад, де я пізнала хвилини радості й смутку, пережила безліч протилежних емоцій, і, найголовніше, здобула педагогічну освіту, отримала ті знання, які підготували мене до майбутньої професії. За що безмежно вдячна викладачам кафедр української мови ім. акад. К.Ф. Шульжука та української літератури, методики викладання і культури української мови. Окрема подяка Н.А. Адах, Н.В.Гаврилюк, О.М. Кирильчуку, Н.А. Хомечі, Н.В. Шульжук, Н.П. Ковальчук. Цей досвід не забуду ніколи!