НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ ПРИРОДНОГО ХАРАКТЕРУ. Виховна година (6 кл)

УРОК-ТРЕНІНГ

Тема:  НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ ПРИРОДНОГО ХАРАКТЕРУ.

Мета:  відпрацьовувати навички безпечної поведінки під час несприятливих погодних умов (сильного вітру і грози) та в разі потрапляння у зону підтоплення; продовжити формування пізнавальної, самоосвітньої, соціальної компетентностей  та компетентного ставлення до свого здоров`я.

Навчальні завдання:

Наприкінці уроку учні повинні вміти:

* називати якнайменше шість стихійних лих;

* упорядковувати їх за порами року і географічним розміщенням;

* називати якнайменше дві природні прикмети наближення стихійного лиха;

* демонструвати вміння безпечно поводитися під час грози (вдома, надворі, в автомобілі);

* демонструвати вміння безпечно поводитись у разі підтоплення (вдома, надворі).

Обладнання і матеріали:

* аркуші паперу формату А2 і А3;

* олівці, фломастери, маркери;

* ножиці, скотч, клей.

Що підготувати заздалегідь:

 * малюнок Котигорошка — персонажа української народної казки;

 * епіграф на дошці: «Не той пропав, хто в біду попав, а той пропав, хто духом упав»;

 * малюнки вогнища та хмаринки на дошці для виявлення очікувань учнів;  

 * крапельки з блакитного паперу.

Тип уроку: тренінг

Хід уроку

І. Організаційний момент

1. Привітання учнів.

2. Створення позитивного настрою.

- Пропоную до вашої уваги слова, які взяті епіграфом нашого уроку. Звучать вони так.

 «Я міг би вмерти, коли плив на плоту.

Я міг би задихнутись від диму під час пожежі.

Я міг би замерзнути під час сильного морозу,

Але одного разу, побачивши смерть в обличчя,

Я сита уважнішим і обережним.

Давайте не віддавати життя дешево!

Давайте вчитись виживати!

Життя варте того, щоб боротись за кожну його хвилину!!!»

- Прокоментуйте, як ви розумієте ці слова?

- Як ви гадаєте, про що сьогодні ми будемо говорити? Якою буде тема нашої виховної години?

- Дійсно, сьогодні ми поговоримо про надзвичайні ситуації природного характеру.

- Проходити наше заняття буде незвично, у вигляді тренінгу, саме тому ми сидимо у колі, щоб добре бачити і чути один одного.

ПРОВЕДЕННЯ ТРЕНІНГУ

1. Знайомство (2 хв) (учні сидять у колі)

Продовжити фразу: «Якби я була природним явищем, я б хотіла бути (вітром, снігом...)» і пояснити чому.

2. Очікування (3 хв).  Сьогодні ми поговоримо про тему «Надзвичайні ситуації». Одним із видів стихійних лих є пожежа в лісі. Тому ми розміщуємо на нашій галявині вогнище (на дошці). Кожній з вас я роздам паперові крапельки, на зворотній стороні  яких ви напишете ваші очікування від цього тренінгу. Ми повісимо їх над вогнищем на хмаринці. Крапельки вирушають в подорож з нашими очікуваннями. Наприкінці заняття ми вирішимо, чи справдились ці очікування, тоді вони загасять полум'я.

3. Нагадування правил групи (1 хв.) (на дошці).

1.        Приходити вчасно

2.        Бути лаконічним

3.        Говорити по черзі

4.        Бути доброзичливим

5.        Зберігати таємниці

6.        «Тут і тепер»

7.        Говорити від себе

8.        Бути толерантним

4. Актуалізація теми (7 хв)  (мозковий штурм).

«На Землі існують три основних середовища: повітря, земля й вода. Вони перебувають у постійному русі. Іноді переміщення в шарах атмосфери, морях, надрах Землі  посилюються до такої  міри,  що  виникають  стихійні лиха, які призводять до  величезних  руйнувань і людських жертв. Стихійні лиха – природні надзвичайні ситуації, що становлять серйозну небезпеку для людей і тварин. Їх ще називають найбільшими  небезпеками природного середовища».

–        Які ви знаєте стихійні лиха? (відповіді учнів)

Об`єднати учнів в 4 групи (зима, весна, літо, осінь) залежно від того, в яку пору року вони народились. Групи «весна», «літо» виконують  1 варіант завдання, «зима», «осінь» – 2 варіант.

1 варіант: Упорядкувати стихійні лиха за порами року (зима, весна, літо, осінь)

зима	весна	літо	осінь	не залежать від пори року

    2 варіант: Упорядковувати стихійні лиха за географічним положенням

гори	степи	узбережжя	не залежать від географічного положення

– Які з стихійних лих трапляються в Україні? (відповіді учнів)

Повінь, ожеледь, зсуви, селі, сильні вітри, смерчі, лісові та степові пожежі

5. Інформаційне повідомлення-казка: «Стихійні лиха» (5 хв).

«Діти, пригадайте українську народну казку «Котигорошко». Хто може назвати її персонажів?» Учні називають. На дошці з'являється фігурка Котигорошка, й учитель продовжує:

«Вирушив Котигорошко в дорогу і на своєму шляху зустрів багато перешкод. Раптом земля затремтіла, на дорогах з'явилися тріщини, будинки почали руйнуватися, дерева — падати, відчув він, що земля під ногами захиталася. Що це було?» (землетрус — сильні коливання земної поверхні, спричинені тектонічними процесами).

«Пішов Котигорошко далі. Надворі рання весна, сонце пригріло, почалося танення снігу, швидко прибувала у річці вода. Замочив хлопець ноги, озирнувся навколо і бачить, що вода все прибуває і прибуває. Що відбувається?» (повінь — тимчасове підтоплення суші, спричинене підвищенням рівня води в річці чи в озері).

«Подолав Котигорошко водні перепони і рушив далі через ліси і степи. Вирішив зупинитися на нічліг у селі. Враз знявся страшний вітер, почав вивертати з корінням дерева, зривати дахи з будинків. Блискавки розривали небо, злива не вщухала. Що це було?» (ураган (сильний вітер), гроза, злива — грізні атмосферні явища).

6. Руханка (5 хв.) – вправа «Ураган» на зняття м`язкового та емоційного напруження.             

«Ураган для тих…»                 – хто народився взимку;

  – хто має довге волосся;

  – хто бачив море;

  – хто любить ходити до школи;

  – хто любить солодке.

7. Робота в групах  (15 хв).
Об'єднання учнів у 3 групи (повітря, вода, земля).
Завдання групам: за допомогою підручника підготувати презентації у вигляді блок-схеми з теми:

перша група «повітря» — «Як поводитися під час урагану»;

друга група «вода» — «Як поводитися під час повені»;

третя група «земля» — «Як поводитися під час землетрусу».
Презентації, обговорення.

8. Зворотний зв'язок (3 хв).   

Продовжити фразу: «Я не розгублюся під час негоди, бо...».

9. Підсумок тренінгу (2 хв).   Чи справдились наші очікування?

Проаналізуйте свої очікування на крапельках. Якщо вони виправдались, то загасіть ними полум`я, а якщо ні, то вони лишилися безпорадними. Приберіть їх з хмаринки – вони просто випарувалися.

10. Прощання (2 хв). Стати в коло, узятися за руки і разом сказати: «Нехай проблеми та негоди не роблять нам в житті погоди. Хай нам щастить!»

Атестація педагогів - 2015

  Досвід свідчить, що атестація відіграє основну роль у становленні, згуртуванні та вихованні творчого колективу. Під час атестації вивчаються професійні якості вчителя, його сильні та слабкі сторони, рівень загальної культури, створюються оптимальні умови для вивчення і впровадження педагогічного досвіду кращих учителів школи.

5 березня відбулося підсумкове засідання атестаційної комісії в ЗОШ №6, на якому було проатестовано 5 педагогів.

Тематична контрольна робота «Речення зі звертаннями, вставними і вставленими конструкціями». 8 клас

Українська мова. 8 клас

Тема. Тематична контрольна робота «Речення зі звертаннями, вставними і вставленими конструкціями»

Мета: оцінити рівень навчальних досягнень восьмикласників з розділу «Речення зі звертаннями, вставними і вставленими конструкціями»; перевірити знання й уміння, необхідні для правильного використання речень зі звертаннями і вставними слова в мовленні; удосконалювати навички розпізнавати мовні явища, установлювати відповідність між ними, групувати, доповнювати тощо; виховувати  повагу до історії, визначних людей України.

Форма проведення: виконання тестових завдань відкритої і закритої форми.

Обладнання: картки із завданнями.

Тип уроку: урок оцінювання навчальних досягнень.

Хід уроку

І. Організаційний етап.

Привітання. Облік відсутніх. Подяка черговим.

ІІ. Ознайомлення восьмикласників з темою, метою і завданнями уроку.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Ознайомлення з формою проведення контрольної роботи, критеріями оцінювання тестових завдань. Проведення інструктажу щодо їх виконання.

ІV. Виконання різнорівневих завдань за варіантами.

Варіант І

1. Познач речення, в якому правильно виділене звертання.

А. Здрастуй сонце і здрастуй вітре!

Б. Дякую, тобі моє серденько, за таку твою увагу до мене!

В. Що ж, пробачте йому, графе Толстой і Антоне Чехов, не ображайтеся на нього, могутній Франко і ніжна Лесю, не гнівайтеся, Олександре Блок, Володимире Маяковський і Олександре Довженко.

Г. Ой не світи, місяченьку не світи нікому, тільки світи миленькому, як іде додому.

2. Познач речення з поширеним звертанням.

А. У Вербний тиждень, за народним віруванням, не можна сіяти городини…

Б. Знаю, знаю, дівчинонько, чим я тебе розгнівив: що я вчора ізвечора із другою говорив.

В. Верни до мене, пам’яте моя.

Г. О сарнонько, приходь вечірньою добою на скло прозорих вод…

3. Познач речення, в якому правильно поставлені розділові знаки при вставних словах.

А. Це була, так би мовити наша фамільна ворона.

Б. Правду кажучи, дика гуска ота повз нас і не летіла, і не пливла, проте ми її заполювали.

В. Може – спить вона тепер солодким сном, листячком у грушевому дуплі прикрившись.

Г. Отже: голову його не так легко вирізнити в темряві степу.

4. Укажи речення, в якому є вставлене речення.

А. Біля басейна (в басейні догори черевом плавала рибина – поганий знак) садівник періщив лозиною козу.

Б. Коли морська зірка повзе, то один із променів трохи піднятий і виставлений уперед.

В. За його розрахунками, він уже повинен бути навпроти літака.

Г. Зоре моя вечірняя, зійди над горою, поговорим тихесенько в неволі з тобою.

5. Установи відповідність між реченням і способом вираження у ньому звертання.

1. Іменник у формі кличного відмінка.

2. Словосполучення.

3. Прикметник.

4. Іменник + словосполучення.

 

А. Я тебе, вірная, аж до хатоньки сам на руках віднесу.

Б. Піднімаймося, спішімо на боротьбу проти ненависного ворога!

В. Нахиляйтесь, густі лози, куди вітер віє!..

Г. Постій, чумаче, постривай, шляху в людей розпитай.

Д. Зіроньки ясні небо покрили, вийди, дівчино, серденко миле.

6. Установи відповідність між реченнями та значенням ужитих у них вставних слів.

1. Джерело повідомлення.

2. Привернення уваги.

3. Упевненість.

4. Невпевненість.

 

А. Запам’ятайте, найпростіший спосіб уникнути грибних отруєнь – збирати лише ті гриби, які вам добре відомі.

Б. Тоді шкурка в лисиці робиться густа та лискуча, а, як відомо, лисицю полюємо виключно через її знамените хутро.

В. По вулиці йду і, здається, уперше розплющив я очі на світ.

Г. Тепер повернули, без сумніву, до лісу.

Д. Буває, часом сліпну від краси.

7. Склади два речення зі словом видно, використавши його у ролі вставного і звичайного члена речення.

8. Уяви себе екскурсоводом. Розкажи відвідувачам музею або гостям твого міста про певну будівлю або пам’ятник, використовуючи звертання і вставні слова. Підкресли їх у тексті.

Варіант ІІ

1. Познач речення, в якому неправильно виділено звертання.

А. Ні, друже мій, навесні я не полюю.

Б. Місяченьку блідолиций, за хмару краще б ти сховавсь.

В. Чи чула, ти дівчинонько, як я тебе кликав, через твоє подвір’ячко сивим конем їхав?

Г. Ох, і не стелися, хрещатий барвінку, та і по крутій горі…

2. Познач речення з поширеним звертанням.

А. Потім старанно вимив руки, відтираючи піском бензинову кіптяву, що в’їлася в тіло, здається, до кісток.

Б. Зоре моя вечірняя, зійди над горою.

В. «Підійди до мене, дівчино», - покликала мати.

Г. На превеликий подив, зустріли його там добре, без ворожнечі.

3. Познач речення, в якому правильно поставлені розділові знаки при вставних словах.

А. Заєць, як відомо вдень лежить і відпочиває…

Б. Отже, коли хочете говорити про бекаса, треба перш за все говорити про собаку.

В. Явори і ясени, дуби і липи, здавалось народили цю хату.

Г. Випадково ясна річ, може на вас налетіти табун гусей, випадково ви можете її заполювати.

4. Укажи речення, в якому є вставлене речення.

А. В усіх морях та океанах нашої планети водяться морські істоти, що називаються морськими зірками.

Б. Блиснула поміж його долонями запальничка, чорна голова нахилилася до рук, і зажеврів у темряві вогник цигарки.

В. Август поснідав дрібною рибою (дрібна риба просмажується наскрізь і через те смачна), вологим сиром і сів у важке дерев’яне крісло.

Г.За кожну таку листівку його могли, без сумніву, повісити, як і тих партизанів.

5. Установи відповідність між реченням і способом вираження у ньому звертання.

1. Іменник у формі кличного відмінка.

2. Словосполучення.

3. Прикметник.

4. Іменник + словосполучення.

 

А. Молодая дівчинонька, чом гулять не ходиш?

Б. Ой вербо, де ти росла, що твоє листячко вода знесла?

В. Вийди, коханая, працею зморена, хоч на хвилиночку в гай!

Г. Ви скажіть своєму пану, що заплати не бажаю, бо коли я що дарую, то назад не одбираю.

Д. Слово, моя ти єдиная зброє, ми не повинні загинуть обоє!

 

6. Установи відповідність між реченнями та значенням ужитих у них вставних слів.

1. Почуття.

2. Оформлення думки.

3. Ввічливість.

4. Невпевненість.

 

А. А спори, наприклад, опенька, можна розгледіти, якщо покласти шапку зрілого гриба на темний папір.

Б. Але, мабуть, найдивовижніше у цієї рослини – її шишки.

В. Даруйте, чи можна зайти до кабінету?

Г. На жаль, квітки папороті ніхто ніколи не бачив.

Д. У мене душа, було, піснями аж бринить.

7. Склади два речення зі словом здається, використавши його у ролі вставного і звичайного члена речення.

8. Уяви себе екскурсоводом. Розкажи відвідувачам музею або гостям твого міста про певну будівлю або пам’ятник, використовуючи звертання і вставні слова. Підкресли їх у тексті.

V. Організований збір виконаних контрольних робіт.

VІ. Домашнє завдання.

Повторити відомості про звертання, вставні і вставлені конструкції.

Оцінювання контрольної роботи
Завдання	Кі-сть балів
1	1
2	1
3	1
4	1
5	1,5
6	1,5
7	2
8	3
	Усього: 12 б.

Відповіді на тестові завдання
Завдання	Варіант І	Варіант ІІ
1	В	В
2	В	Б
3	Б	Б
4	А	В
5	1 Г 2 В 3 А 4 Д	1 Б 2 А 3 В 4 Д
6	1 Б 2 А 3 Г 4 В	1 Г 2 А 3 В 4 Б