КОНСПЕКТ УРОКУ. ВОЛОДИМИР ВИННИЧЕНКО. "ФЕДЬКО-ХАЛАМИДНИК". 6 КЛАС

Тема: Володимир Винниченко. Оповідання «Федько-халамидник».

Мета: ознайомити учнів з письменником В. Винниченком, розповісти цікаві епізоди з його життя; вчити виразно і вдумливо читати найбільш вражаючі епізоди з твору «Федько- халамидник», аналізувати його зміст; розпочати роботу щодо характеристики образу Федька; розвивати логічне мислення учнів, культуру зв'язного мовлення, пам'ять, увагу, спостережливість, вміння грамотно висловлювати власні думки, почуття, робити висновки; формувати кругозір, світогляд; виховувати почуття пошани до творчості В. Винниченка, української класики; прищеплювати учням риси щедрості на добро, порядність, чесність, повагу до людини.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Методи та прийоми: слово вчителя, словникова робота, робота з текстом, робота в парах, індивідуальна робота, проблемне питання, «Мікрофон», «Незакінчене речення».

Обладнання: презентація, портрет автора, підручники, картки.

Хід уроку

І. Організацій момент.

1. Привітання з учнями. Перевірка відсутніх. Подяка черговим.

- Діти, ви, напевне, чули про незвичайну пташку колібрі. Так от, ця маленька істота за одну секунду (зверніть увагу!) робить 200 помахів крильми. Тож бажаю вам сьогодні, дорогі діти, такої ж невтомної працездатності на уроці як у тої колібрі.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Слово вчителя.

- Кілька  уроків  тому  ми з вами вивчили поезію Лесі Українки «Як дитиною бувало…». Пригадаймо її зараз.

(Учениця  читає  перші дві строфи поезії)

- А  чи  замислювалися  ви над  тим, які  ви? Які люди вас оточують? Чи у вашому характері  присутні  такі  риси, як  гордість, чесність, справедливість, людяність? Які оповідання про дітей ви вже вивчили у 5 класі? Чи вважаєте ви себе дорослими у порівнянні з минулим роком? Які зміни ви помітили у власному становленні як особистості? Які риси характеру в людині ви поважаєте, а які засуджуєте?

- Сьогодні  на  уроці ми  намагатимемось  усвідомити  найважливіші  цінності  моралі  та  етики, що  роблять  людину  душевно  багатою, щедрою  на  добро, порядність, чесність. «Вечорами я слухав, як співали журавлі біля криниць у ярах, а удень ширина степів навівала сум безкрайності. В тих теплих степах вироблялась кров моя і душа моя.» Ці слова належать Володимиру Винниченку, із творчістю якого ми сьогодні познайомимось на уроці, та попрацюємо над його оповіданням «Федько-халамидник».

2. Оголошення  теми  і  мети  уроку.

Тема  нашого уроку: «Володимир Винниченко. Оповідання «Федько-халамидник».

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

- Де знадобляться знання сьогоднішнього уроку?

- За допомогою методу «Незакінчене речення» спробуйте висловити свої очікування від уроку.

- Які ж завдання ми будемо сьогодні виконувати (технологічна картка).

Проблема.

- Сьогодні ми повинні довести або спростувати думку, що оповідання «Федько-халамидник» актуальне і сьогодні.

- Що нам потрібно робити, щоб опрацювати тему уроку?

Висновок вчителя.

ІV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.

1. Слово вчителя.

- Зверніть увагу на портрет Винниченка: високе, світле чоло, глибокий, розумний, проникливий погляд – весь обрис свідчить про титанічну натуру, сповнену сталевої міці, сили волі, завзяття, грандіозної  енергії і витримки, але водночас добру і душевну людину. Чарівна посмішка й ласкавий погляд темно-блакитних очей, отінених чорними віями, роблять його кремезну постать дуже симпатичною й викликають довіру.

- А що ви думаєте про письменника, що прочитали вдома? Давайте перевіримо ваші знання. А для цього запросимо журналіста, який буде задавати вам питання, а ви будете давати коротку відповідь.

(Проведення інтерв’ю)

- Чи цікаво вам було б дізнатися про історію написання твору? (Виступ літературознаця)

(Перевірка почутого)

2. Обмін враженнями від прочитаного.

- Давайте пригадаємо, що таке оповідання. (Оповідання – це невеликий прозовий твір, у якому розповідається про одну або кілька подій з життя одного героя чи кількох головних персонажів протягом обмеженого проміжку часу).

- Чим захопило вас це оповідання? Що найбільше вразило? Чому?

- Які почуття викликав твір, які роздуми виникли під його впливом?

- А як ви розумієте слово «халамидник»? Давайте спробуємо дібрати до нього синоніми (бешкетник, пустун, урвитель, розбишака).

Словникова робота

- Мабуть, ви помітили у тексті невідомі вам раніше слова. Давайте спробуємо знайти їх та пояснити.

Незабрукована – вулиця, не вимощена камінням.

Розсотувати – розмочувати, розкручувати.

Набакир – набік.

Проскура – церковний хлібець.

Ринва – труба або жолоб для стікання води.

Пацати – ляскати по воді.

Випещені – доглянуті.

Шворка – тонкий мотузок.

3. Переказ твору за поданим планом.

1.Федько-розбишака

2.Толя -смирна дитина

3.На рiчцi повiнь

4.Задум Федька

5.Толя повторюе прохiд Федька

7.Смiливий вчинок Федька

8. Подяка

9.Федька не стало

4. Обговорення змісту твору за питаннями:

Хто є головним героєм у творі? Яке у вас ставлення до нього?

Чому Толя приходив додому «задрипаний, подраний, з розбитим носом?» (Федько спокушував)

За що вдруге били Федька? (Через нього Толя порвав штанці, коли лазили за горобцями)

Що про це свідчить? (Розподіл людей на бідних та багатих)

Чого боялися батьки Федька щодо батьків Толі? (З квартири виженуть)

Що побачив Федько на вулиці під час дощу?

Чого він заподіяв? Хто підштовхував його до цього?

За що знову б'ють хлопця після дощу?

Про що розповів Федько хлопцям? (Про льодохід)

Чому Федько вирішив не йти до школи?

До чого підбивав Федько хлопців?

Чим хлопці образили Толю? (Сказали, що тато у нього пузатий)

Прочитайте опис льодоходу. В чому тут проявляється майстерність письменника-живописця?

Яка розмова виникла між хлопцями на льодоході?

Чому і на що побилися об заклад Толя і Федько?

Яким чином Федько переправився на другий бік річки?

Які почуття виникали в Толі під час переправи? Хто і як допоміг Толі?

Що трапилось з Федьком?

Чому Толя не допоміг Федьку? Як це його характеризує?

Як хлопці витягли Федька із води? Прочитайте.

Через що Федько збрехав батькові Толі? Як це його характеризує?

Що запропонував батько Толі батькові Федька?

Чим же закінчилася історія з Федьком?

У чому виявилась бездушність Толі до Федька під час похорону?

Доведіть, що даний твір – це оповідання.

5. Зачитування уривків, які найбільше вразили. (Діти зачитують  уривки, пояснюють, чому  саме  цей  уривок  обрали.)

6. Хвилинка розвантаження. (Перегляд фотографій)

V. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Робота у парах за рядами.

- І ряд – пригадати, що таке тема, визначити тему твору.

- ІІ ряд – подумати, які проблеми підіймаються у творі. (любов і ненависть, порядність і лицемірство, добро і зло, батьки і діти, багаті і бідні)

- ІІІ ряд – пригадати, що таке ідея, визначити ідею тексту.

2. Індивідуальне завдання.

- Продовжіть думку«Якби у мене був такий друг, як Федько…»

- Пояснити прислів’я А чесним бути в бідності – Найвище од усього…

VІ. Підсумок уроку.

Метод «Мікрофон»:

-   Отож повернемося до нашої проблеми. Чи погоджуєтеся ви, що твір є актуальним і сьогодні? Доведіть свою думку.

-   Що ви відкрили нового для себе в цьому оповіданні?

-   Які висновки ви зробили для себе?

- Федько пожалів Толю, а поплатився за це тяжкими побоями своїх і чужих батьків та, зрештою, власним життям. Проте, очевидно, по-іншому він не міг. Бачити перед собою слабкого, морально пригніченого, настраханого і завдати йому удару – це не у Федьковому характері, це понад його гідність!

VІІ. Рефлексія.

1. Технологія незакінчених речень.

На уроці для мене цікавим було...

Найбільше мені сподобалося...

Я іду з уроку із...

Я тепер знаю…

Я тепер вмію…

- Як ви оцінюєте свою роботу на уроці? .

2. Оцінювання відповідей учнів учителем.

VІІІ. Домашнє завдання.

Виписати цитати до характеристики образів Федька та Толі.

Д.р. – скласти план до твору.

В.р. – підготувати усну розповідь «Який слід залишив Федько у моєму житті».

КОНСПЕКТ УРОКУ. МИКОЛА ВОРОНИЙ. ПОЕМА "ЄВШАН-ЗІЛЛЯ"

Тема. Микола Вороний. Короткі біографічні відомості. «Євшан- зілля». Поняття про поему.

Мета: ознайомити учнів з найважливішими сторінками з життя письменника, змістом поеми „Євшан-зілля”, поняттям «поема»; розвивати вміння виразного читання та переказу ліро-епічного твору; виховувати любов до рідного краю.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Методи та прийоми: слово вчителя, робота з підручником, бесіда, гра, виразне читання, словникова робота, «Незакінчене речення».

Обладнання: портрет поета;. підручники, роздатковий матеріал: файли «Роди і жанри літератури»

Хід уроку

І. Організаційний етап.

1. Привітання з учнями.

2. Перевірка відсутніх.

3. Подяка черговим.

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Діти, що нового ви очікуєте почути сьогодні на уроці? Чи сподіваєтесь на цікаву роботу? (Відповіді дітей)

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Слово вчителя про життєвий і творчий шлях Миколи Вороного. (що супроводжується показом слайдів)

Життя кожної людини по-своєму особливе. Воно нагадує сплетіння червоної і чорної нитка – радість переплітається з горем. Що ж особливого було в житті Миколи Вороного?

Народився він на Кіровоградщині в ремісничій сім’ї , тобто в сім’ї робітника. Через півроку батьки переїхали на Слобожанщину, і дитячі та юнацькі роки Миколи пройшли в селі Гончарівці та Холодній Горі, що недалеко від Харкова. У родині Вороних звучало українське слово, шанувалися і звичаї, лунала українська народна пісня.

Ще навчаючись в ремісничому училищі, Микола Кіндратович почав писати вірші. Та, на жаль погляди , які виражав молодий поет, не відповідали тодішній ідеології, тож і почалися нелегкі шукання хлопця. Навчався в реальному училищі в Ростові), мріяв про вищу освіту, та шляхи до навчання в Росії для нього були закриті. Тому їде до Австрії, навчається у Віденському університеті, потім у Львівському. Саме у Львові доля звела його з відомим українським поетом Іваном Франком. Разом працювали у журналі «Життя і слово» та інших виданнях.

М. Вороний цікавився театром, тому стає режисером у театрі «Руська бесіда», а згодом переїздить на схід України і співробітничає в театрі М. Кропивницького.

Перший друкований твір поета з’явився у 1893 році «Не журись, дівчино».

У 1911 році друкується збірка його творів «Ліричні поезії, згодом, у 1913 р. – «В сяйві мрій». А в 1917 вийшла друком поема «Євшан-зілля», яка була створена на основі літописного оповідання .

Та, на жаль, над головою Миколи Вороного, як і над багатьма іншими працівниками культури збиралися грозові хмари. Був арештований, перебував у таборах, а в 1938 році Миколу Вороного було розстріляно. На твори його після того на довгий час було накладено заборону.

2. Робота з підручником. Читання статті про письменника.(самостійно)

3. Бесіда:

- Що нового, про що не було ще сказано, ви дізналися під час читання?

Орієнтовна відповідь:

- Батьки дбали про освіту своїх дітей, виховували пошану до українських звичаїв, традицій та мови.

- Микола Вороний був режисером і актором у театрі.

- У творах його звучали заклики любити Батьківщину, бути її справжніми патріотами.

4.Словникова робота

Перший етап

Пояснити значення слів:

євшан-зілля – різновид полину,

ясир – люди, які взяті в полон, та награбовані речі

почет - пошана;

розкоші – багатство;

гудець – співець і музикант;

земля руська - у цьому тексті: землю українську;

Перун – бог грому;

твар –обличчя

зілля-приворот – чарівне зілля;

5. Виразне читання поеми «Євшан-зілля». ( читання вчителя і учнів ланцюжком)

Другий етап словникової роботи.

- Які слова у тексті вам здалися мало зрозумілими?

Орієнтовно:
зацурали – забули

хан – правитель у кочових народів;

бадилля – сухі гілочки;

сірома, небога – бідолаха;

!!! Цікавинка – відпочинок:

Гра «Хто найуважніший?»

а) хто у творі одночасно названий і соколом, і вовком, і чарівником?(гудець)

в) що нагадувало страшну хуртовину, «страшні Перуна громи»?(пісня гудця)

б )кого половецький юнак назвав коханою?(волю)

(Якщо учні не готові відповісти, можна дати завдання за рядами : знайти відповіді на питання у тексті)

7. Робота з текстом поеми.

- На які частини можна поділити твір?

- Орієнтовна відповідь:

1.Вступ. Де автор розповідає, чому він звернувся до літопису.

2. Основна частина: Розповідь про події і героїв: половецького хана, що втратив сина та самого сина, який перебував у полоні князя Володимира. Цю частину можна поділити на менші :

а) життя у розкоші ханського сина;

б) страждання батька без коханої дитини;

в) прохання батька;

г) «пісня вольного народу»;

д) чарівне зілля;

е) «Воля! Воленька кохана!»

3. Третя частина –заключна, де автор звертається до України і її синів та роздумує , де взяти такого зілля , щоб повертало українців до рідного краю..

- (Прочитати вступну та заключну частини)

6. До якого роду літератури ми віднесемо поему?

(Діти звертаються до папки з теорії літератури, де є таблиця з визначенням літературних родів. Роблять висновок про те, що до жодної з названих груп поема не належить. Але, дослідивши , доходять до висновку, що поема – це ліро-епічний твір, бо в ній є і розповідь про події і виражені почуття та думки героїв та автора ).

ІV. Закріплення знань.

- Про що розповідається в поемі (коротко переказати зміст твору).

- Зачитати уривок, який найбільше сподобався.

V. Підсумок . Рефлексія.

- Що вас найбільше вразило у змісті поеми?

- Чи справдилися ваші сподівання щодо уроку?

- Оцінювання роботи учнів.

VІ. Завдання додому:

Виразок читання твору;

І група : дослідити походження епіграфа, пояснити його зміст та зв'язок з поемою.

ІІІ група: розповісти про походження назви, користуючись довідковою літературою,

ІV група: художники малюють ілюстрації до твору;

V група: досліджує художні засоби мови, зокрема, якими автор характеризує пісню, рідну землю, стан героїв.

- Інші учні:

- Вивчити за бажанням уривок з поеми, який найбільше сподобався, пояснити, чому саме цей уривок взято.

- Скласти і записати в зошити план до твору.

КОНСПЕКТ УРОКУ. ОЛЕНА ПЧІЛКА. "СОСОНКА". 5 КЛАС

Тема. Письменниця Олена Пчілка, її талант і доля. Оповідання О.Пчілки «Сосонка»

Мета: ознайомити учнів з короткими відомостями про життя і творчість О.Пчілки, пригадати поняття „оповідання” та його жанровими особливостями, проаналізувати зміст оповідання «Сосонка», поглиблювати навички аналізу та переказу тексту, формувати ключові життєві компетентності учнів із використанням інноваційних технологій; розвивати пам’ять, увагу, усне зв’язне мовлення учнів, навички виразного читання , уміння самостійно опрацьовувати матеріал; виховувати любов до природи, до рідної батьківської домівки, доброту, чуйність.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Форма уроку: урок – діалог.

Методи та прийоми: релаксаційна вправа «Доторкнися до зірок», технологія «Пароль», слово вчителя, робота в парах, індивідуальна робота, експрес-опитування, прес-концеренція, словникова робота, технологія «Незакінчене речення».

Обладнання: аудіозапис повільної музики , ілюстрації із зображенням бджілки та сосни, портрет письменниці, диво – зірочки (для проведення релаксаційної вправи), комп’ютерна презентація теми, мети , завдань уроку, слайди з  незакінченими реченнями, тести.

ХІД УРОКУ

І. Організацій момент.

1. Привітання з учнями. Перевірка відсутніх. Подяка черговим.

2. Релаксаційна вправа „Доторкнися до зірок”.

Вправа проводиться з метою формування в учнів оптимістичного ставлення   до уроку й очікування позитивних результатів.

Звучить повільна музика.

- Станьте зручніше і заплющіть очі. Уявіть собі , що перед вами нічне зоряне небо, на якому багато зірок. Кожен виберіть собі найяскравішу зірку. Уявіть, що ця зірка – гарна оцінка, яку б ви хотіли отримати, вдала відповідь на уроці, це ваша найзаповітніша мрія. Тепер простягніть руки до неба, щоб доторкнутися до своєї зірки. Намагайтеся з усіх сил! Ви обов’язково зможете дістати свою зірку. Зніміть її з неба , покладіть її перед собою , а тепер розплющіть очі. Подивіться на свою диво – зірочку. Нехай вона подарує вам натхнення, наснагу і зігріє своїм теплом.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Технологія „Пароль”.

(Ця інтерактивна технологія передбачає, що, привітавшись, учитель просить кожного назвати, не повторюючись (ланцюжком), суттєве для матеріалу попереднього уроку слово (словосполучення), ключове слово – своєрідний пароль). Наприклад, Костянтина Малицька, опис, співак.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

1. Вступна бесіда.

- Діти, кого зображено на представленій ілюстрації? (Бджілку).

- Дійсно, це – бджілка. Якими епітетами ми можемо охарактеризувати цю комаху?

Слово вчителя

- Саме такою невтомною, активною, невсипущою трудівницею була українська письменниця Олена Пчілка, яка, як бджілка, зносила мед до вулика української культури. Справжнє ім’я її Ольга Петрівна Драгоманова, по чоловікові – Косач.

- Як ви гадаєте, про що ми сьогодні будемо говорити на уроці? (Про її життєвий шлях та літературну діяльність).

2. Комп’ютерна презентація теми уроку.

- Розгорніть, будь ласка, зошити, запишіть число та тему уроку.

3. Визначення очікувань. Слайд.

- За допомогою методу «Незакінчене речення» спробуйте висловити свої очікування від уроку.

4. Комп’ютерна презентація мети, завдань уроку.

- Що нам потрібно робити, щоб опрацювати тему уроку?

- Де знадобляться знання сьогоднішнього уроку?

ІV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.

1. Прес – конференція „Життєвий та творчий шлях О. Пчілки”.

- Ви отримали випереджальне завдання опрацювати біографію письменниці. Тому пропоную розподілитись на дві групи: журналістів, що будуть давати запитання, та експертів-біографів, що даватимуть відповіді на них. Слайди (фото).

Складання схеми квітки-ромашки.

Слово вчителя

- О.Пчілка відомий майстер оповідання. А що ж це таке оповідання? Давайте пригадаємо.

2. Експрес – опитування.

- Це великий твір? - Прозовий чи віршований? - Чи багато в ньому головних героїв? - Життя героїв показується за тривалий час? - Багато подій відбувається у житті головного героя ?

- Зробимо висновок. Оповідання – це невеликий прозовий твір, у якому розповідається про одну або кілька подій з життя одного героя чи кількох головних персонажів протягом обмеженого проміжку часу. Слайд.

3. Обмін враженнями від прочитаного.

- Чи сподобався вам твір?

- Що ви знаєте про сосну? (Повідомлення про сосну, випереджальне завдання). А які ще дерева ростуть на території України?

4. Робота з текстом оповідання „Сосонка”.

1. Знайдіть і зачитайте опис сосонки. Чим вона відрізняється від своїх товаришок?.

2. У якій казці Василя Королів – Старого маленька лісова істота захищала зелене дерево від діда – дроворуба? («Хуха – Моховинка»).

3. Які казкові елементи є у творі? Для чого авторка їх використовує?

4. Назвіть головних героїв оповідання?

5. Яке враження справив на вас Івась?

6. Як ставилася зелена сосонка до безлистих дерев у зимовому лісі?

7. Про що попереджувала сорока сосонку? Чи справдилося її попередження? Чому авторка з-поміж усіх птахів вибрала саме сороку?

8. Що змусило Максима знищити чудове деревце і відвезти його на базар?

9. Як поставився Івась до того, що батько зрубав деревце. Чи хоч трохи жалів сосонку? А ви її жалієте? Чому?

10. З якої причини Максим із сином заночували у місті?

11. З яких слів Івася ви розумієте, що вдома у нього немає святково прибраної сосни. Зачитайте відповідний уривок

12. З якою метою Івась вирішив забрати сосонку додому?

13. Чи варто було рубати сосонку заради одного святкового вечора?

14. Як сосонка допомогла Івасеві знайти дорогу додому? Чи можна на основі цього епізоду сказати, що сосонка за зло віддячила добром?

15. Який повчальний зміст має оповідання? (Не можна величатися перед іншими, хвалитися, бути пихатим — невідомо, як далі складеться твоя доля. Такі історії, як із Сосонкою, трапляються інколи й з людьми. Не можна відкидати старих друзів. Батьки — захисники й оборонці, наставники в житті. Треба бути вдячним за добро, завжди намагатися допомогти іншим. «...Не хотів би я й ланцюжків, хоч би й рожевих! нема в світі кращого, як воля».)

5. Словникова робота.

- Ви помітили, що у тексті є незрозумілі слова? Двоє учнів отримали випереджальне завдання провести словникову роботу і виписати та пояснити незрозумілі слова.

М і р н е н ь к а — в міру; з г р а б н е с е н ь к а — акуратна, рівномірна; г л и ц я — голки; п а г о н к и — молоді гілочки; д е р к а ч і — палиці; ґ р и н д ж о л и — сани; г о р о д — місто; г о р н и ц і — кімнати; з а х о д и л а с ь пр и й м а т и — пригощати; не п о д о б а ц у р а т и с я — н е годиться не підтримувати знайомства; с п р а в л я т и — робити; влаштовувати; нехибно— обов'язково, неодмінно; ц я ц ь к и — іграшки; ш т у ч н о — гарно; ч а д н о — димно; л а к о м и н и — ласощі; ч е п і р а д л о — щось розчепірене, незграбне; ш к о д а — жаль; з а м а н у л о с я — забажалося;

п а к— бо; з в і з д а р — зірка; н а м о в л я л а — умовляла; т у р я ю т ь — штовхають, зневажають; п о п и х а ч — той, ким усі командують, з кого знущаються; г о р н и ч н а — домашня служниця; м а с н и ц я — весняне свято, Масляна; ш а р в а р о к — галас, шум; л и б о н ь — мабуть;

к о м и н — труба пічка; з н а к о м и т а— знайома.

6. Стислий переказ тексту за планом.

Орієнтовний план

1.     Величання сосонки.

2.     В місті на торгу.

3.     Зустріч із кумою.

4.     Вбране до свята деревце.

5.     Про сосонку ніхто не дбав після свята в панів.

6.     Івась бере сосонку додому.

7.     Утіха малим дітям.

8.     Замість віхи на дорозі.

9.     Служба Івася в панів.

10.                       Утеча.

11.                       У рідному домі.

12.                       Спасибі сосонці.

7. Хвилинка розвантаження.

8. Творча робота.

1. 2 учнів отримують індивідуальні творчі завдання: дібрати вислови, цитати, прислів’я про природу(Природа не храм, а майстерня, і людина в ній працівник. Лише природа робить велике даром. О скільки у природи немудро-мудрих літер! О скільки у людини невміння прочитать... П. Тичина. Природа одному мати, другому — мачуха. Заступи природу дверима, то вона тобі вікном ввійде. Хто полю годить, тому жито родить.);

2. Робота з тестами.

Тест

1. У Максима було:

а) четверо дітей;

б) п’ятеро дітей;

в) двоє дітей.

2. На сосонку прилетіла:

а) ворона;

б) сорока;

в) синиця.

3. Максим залишився переночувати у місті, щоб:

а) побачити прибрану сосонку;

б) забрати на наступний день у швеця чобітки;

в) забрати у куми наступного дня гроші.

4. Сосонку прибирали:

а) горіхами, жолудями, грушами;

б) яблуками, горіхами, зірочками;

в) свічечками, ліхтариками, яблуками, цяцьками.

5. Наступного після свят дня:

а) сосонка стояла у світлиці;

б) її викинули надвір;

в) віддали сусідам.

6. Забрав Івась сосонку додому, щоб:

а) показувати сосонку односельцям;

б) поставити в лісі;

в) показати іншим членам родини.

7. Після святкування сосонку:

а) порубали на дрова;

б) поставили замість віхи на дорозі;

в) спалили.

8. Івась поїхав у місто:

а) вчитися;

б) наймитувати;

в) відвідати родичів.

9. У місті його кликали:

а) Івась;

б) Іванко;

в) Ванько.

10. Івась покидає місто, тому що:

а) його вигнали;

б) тікає;

в) перевели на іншу роботу.

11. Коли Івась заблукав, його врятували:

а) сусіди;

б) подорожні;

в) сосонка.

12. «Сосонка» — це:

а) переказ;

б) оповідання;

в) казка.

9. Робота в парах.

- Попрацюємо в парах. Знайдемо у підручнику діалоги та зачитаємо їх. – А який ваш улюблений епізод?

10. Перевірка творчої роботи та тестів. 

V. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Запитання для контролю із використанням технології «Мікрофон».

1) Якою постала перед вами особистість письменниці?

2) Які риси характеру О. Пчілки гідні, на вашу думку, наслідування?

3) Дайте визначення оповідання.

4) Як ви вважаєте, чи є актуальною проблема, висвітлена автором «Сосонки»?

VІ. Підсумок.

1. Технологія незакінчених речень. Слайд.

На уроці для мене цікавим було ...

Найбільше мені сподобалося...

Я іду з уроку із ...

- Як ви оцінюєте свою роботу на уроці? .

2. Оцінювання відповідей учнів учителем.

3. Слово вчителя .

- На початку уроку кожен із вас зняв із неба зірку. Чи здійснилось ваше бажання? Чи знаєте ви, що треба зробити, коли з неба падає зірка? Я хочу побажати, щоб усі загадані вами бажання та заповітні мрії обов’язково здійснилися.

VІІ. Домашнє завдання.

Обов’язкове. Записати тему та основну думку оповідання. Підготувати характеристику образу Івася.

На вибір.

С. р. - підготувати запитання до автора оповідання за змістом твору.

Д. р. – придумати продовження історії Івася або Сосонки.

В. р. – написати відгук на прочитане оповідання.