КОНСПЕКТ УРОКУ. ЄВГЕН ГУЦАЛО. ОПОВІДАННЯ ЛОСЬ. 5 КЛАС

Конспект уроку з української літератури для 5-го класу

Тема. Євген Гуцало. Життя та творчість. Дружба людини з природою (за оповіданням «Лось»).

Мета: ознайомити з життям і творчістю письменника, змістом його оповідання, навчати виділяти та пояснювати в оповіданні найбільш вражаючі фрагменти, давати власну оцінку зображуваному; розвивати  навички виразного читання, уміння переказувати; сприяти вихованню любові до  світу  природи і людини в ньому, добра та милосердя.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Методи роботи: метод «Гронування», «Незакінчене речення», метод «Кольорова феєрія», «Мікрофон», метод «Вибери сам».

Обладнання: портрет письменника, індивідуальні картки, ілюстративний матеріал, комп’ютер.

Епіграф:

О скільки у природи немудро-мудрих літер!

О скільки у людини невміння прочитать...

П. Тичина

Хід уроку:

І. Організацій момент.

1. Привітання з учнями. Перевірка відсутніх. Подяка черговим.

2. Визначення емоційної готовності учнів до уроку. «Емоційний барометр».

- Спробуйте одним словом визначити свій настрій.

- Діти, ви, напевне, чули про незвичайну пташку колібрі. Так от, ця маленька істота за одну секунду (зверніть увагу!) робить 200 помахів крильми. Тож бажаю вам сьогодні, дорогі діти, такої ж невтомної працездатності на уроці як у тої колібрі.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Бесіда.

- Хто із письменників, творчість яких ми вивчали на попередніх уроках, оспівував красу та велич природи, закликав берегти її? (Тарас Шевченко «За сонцем хмаронька пливе», «Садок вишневий коло хати», Костянтина Малицька «Чом, чом, земле моя», «Соловей», Олена Пчілка «Сосонка», Павло Тичина «Гаї шумлять», «Не бував ти у наших краях»).

2. Коментування епіграфа (Слайд 1).

- Недарма епіграфом сьогоднішнього уроку я обрала слова Павла Тичини: «О скільки у природи немудро-мудрих літер! О скільки у людини невміння прочитать... ».

- Як ви розумієте ці слова? (Людина не завжди з повагою ставиться до різноманітних багатств природи).

ІІІ. Оголошення теми, мети, завдань уроку.

1. Слово вчителя.

- Саме тому велике щастя для людини – користуватися благами природи, насолоджуватися ïï красою. Охороняти лiси, гаï, сади – зелене багатство нашоï краïни –закликає нас вiдомий украïнський письменник Євген Гуцало, оповідання якого ви опрацьовували на сьогоднішній урок.

- Запишіть, будь ласка, число та тему уроку в зошити. (Євген Гуцало. Життя та творчість. Дружба людини з природою (за оповіданням «Лось»)) Слайд 2.

ІV. Мотивація навчальної діяльності.

- Де знадобляться знання сьогоднішнього уроку?

- За допомогою методу «Незакінчене речення» спробуйте висловити свої очікування від уроку(Слайд 3).

- Порівняйте свої думки із метою та завданнями уроку (технологічна картка).

·        Проблема.

- Сьогодні ми повинні довести або спростувати думку, що людина щаслива тільки в гармонії з природою. (З’ясування значення слова «гармонія» за словником).

- Що нам потрібно робити, щоб опрацювати тему уроку?

V. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.

1. Розповідь учня про Є. Гуцала (випереджальне завдання).

- Уважно слухаємо повідомлення учня та коротко конспектуємо основні відомості про життя й творчість письменника.

2. Перевірка записів учнів.

- Що ви записали про письменника?

- Чи можна стверджувати, що Євген Гуцало був майстром слова??

3. Цікавий факт із біографії письменника.

·        Слово вчителя.

- Серед перших казок Євгена — Біблія. Ще не вміючи читати, хлопець познайомився з цією книгою, що стала згодом для нього втіленням мудрості. У повісті «Співуча колиска з верболозу» письменник з гумором розповідає, як знайшов Біблію на печі в баби Ликори, і аж доки баба не схаменулась, порозмальовував її олівцем. Важко сказати, коли відбулася перша проба пера майбутнього письменника. Сам він жартуючи згадував: «Здається, я писав завжди». Промовистим з його творчої біографії є такий факт: якось, ще в молодших класах, учні писали твір на вільну тему. Українську мову викладав батько Євгена. І коли він прочитав Євгенів твір, то на весь клас запитав: «Ти оце звідки списав?»

2. Обмін враженнями від прочитаного.

- Давайте пригадаємо, що таке оповідання. (Оповідання – це невеликий прозовий твір, у якому розповідається про одну або кілька подій з життя одного героя чи кількох головних персонажів протягом обмеженого проміжку часу).

- Чим захопило вас це оповідання? Що найбільше вразило? Чому?

- Які почуття викликав твір, які роздуми виникли під його впливом?

- Що ви знаєте про лося? (Повідомлення про лося, випереджальне завдання).

- А ви знали, що лося хочуть занести до Червоної книги України? А яких тварин, занесених до цієї книги, ви знаєте?

3. Словникова робота.

- Мабуть, ви помітили у тексті невідомі вам раніше слова. Давайте спробуємо знайти їх та пояснити.

Н а щ у л и в — притиснув до голови; тут: прислухався;

к о щ а в а — яка нагадує кістку;

л е ж б и щ е — місце сну, відпочинку;

п о м и н у в — проминув;

б а й р а к — зарослий яр;

о с и ч н я к — місце, де ростуть осики;

з а б р о н з о в і л и — набули кольору бронзи (тьмяно-золотистого);

з а л у ж ж я — з луків;

в и с о т а л и с я — простяглися;

на м а к і в к у — на вершечок;

п р и ч а є н а — прихована;

о с к н і л о г о — обледенілого;

в ж а х а н о — лякаючись;

к о н в у л ь с и в н о — поривчасто;

о б а ч н о — обережно;

с м и р н а — спокійна;

в т я м и л и — зрозуміли;

м а й н у в — швидко побіг;

не з а к у н я л а — не задрімала;

с е р п а н о к — тут: легкий туман;

п о ч в а л а в — пішов;

п і д п а л о к — маленький хлібець, сильно запечений;

с м а г а— тут: слина.

- Доберіть синоніми до слова «обачно». (Обережно, бережно, бережливо, акуратно).

4. Складання плану.

О р і є н т о в н и й план

1. Величний звір.

2. Давні страхи лося.

3. Схід сонця.

4. Шлях до річки.

5. У крижаній ополонці.

6. Боротьба за життя.

7. Хлопчики рятують лося.

8. Підступний постріл.

9. Огидний вчинок дядька Шпичака.

10. Гнів і образа дітей.

11. Як заховати сліди злочину?

12. А лося вже не підняти...

5. Стислий переказ тексту.

6. Визначення теми оповідання.

- Яка ж тема даного оповідання? (Розповідь про лося, який, вирвавшись із однієї біди, потрапив у іншу).

7. Робота з текстом оповідання.

1. Що вас найбільше вразило в оповіданні «Лось»? Чому?

2. Чи можна назвати лося головним персонажем твору? Поясніть свою відповідь, посилаючись на текст.

3. Чому лось потрапив в ополонку? Як він поводився у воді? Зачитайте. (с. 261).

4. Яких людських рис він надав тварині?

5. Знайдіть у творі місця, де описується, як хлопчики врятували лося. Які почуття переживали діти? А ви? (с. 262-263).

6. Знайдіть у тексті портрети братів (262) і дядька Шпичака (265). Як автор ставиться до цих персонажів? Підтвердіть свою думку словами з твору.

7. Що переживав і думав Шпичак після від'їзду братів? Чим зумовлені ці переживання? Чи справді дядькові стало шкода лося?

8. Чому діти не сперечалися з дядьком, нічого не відповіли на його обіцянки поділитися м'ясом, віддати роги? Як ви діяли б на їхньому місці?

8. Хвилинка розвантаження (Слайд 4).

(Прослуховування аудіозапису «Звуки природи»).

VІ. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Робота за рядами.

- А зараз ви будете працювати у парах.

І ряд – Знайти описи природи у тексті. Пригадати, що таке пейзаж. Пояснити роль пейзажів у творі.

ІІ ряд – Знайти опис лося. Пригадати, що таке художній опис. Самостійно описати лося, використовуючи цитати з оповідання.

(- Це був великий звір з широкими грудьми, які легко здималися од дихання. Його роги нагадували осінній низькорослий кущ, з якого обнесло листя;

- Лось був старий і бувалий самець;

- Неквапно попрямував до тієї поляни, на якій любив найчастіше бувати…Ранньої весни вона перша вбиралася квітами, і хутко тут виганялась така висока трава. Що в ній, прилігши, лось міг сховатися до половини;

- Намагався поводитися обачно…сили поступово покидали його; він поводився смирно;

- Він пробуватиме безперервно, доти, доки дихатиме; лось виявився дужий і життєлюбний.).

ІІІ ряд – Пригадати, що таке ідея. Визначити головну думку твору. Дати відповідь на питання «Чого навчає оповідання?». (Гармонія світу людини та природи; уславлення чесності  та справедливості, гуманного ставлення до природи; засудження жорстокості, підступності).

- Індивідуальне творче завдання отримує пара учнів, яким потрібно розв’язати рівняння ДЮДИНА+ПРИРОДА=?, розгадавши кросворд (Слайд 5).

·        Творча робота.

ЛЮДИНА + ПРИРОДА = … (ключове слово)

1.     Що пообіцяв віддати дядько Шпичак хлопцям за мовчання? (роги)

2.     В що лось  дедалі глибше занурювався? (в льодяну кашу)

3.     Якою була весняна крига? (зрадливою)

4.     По що приїхали хлопці? (по хмиз)

5.     Якою ставала тиша «з настороженої й сліпої»? (осмисленою)

6.     Чим ткнув Шпичак вбитого звіра? (носаком)

7.     Куди спробував вискочити лось з ополонки? (на лід)

8.     Хто переслідував лося восени в чорному бору? (вовча зграя)

		1.
			2.
			3.
			4.
				5.
				6.
			7.
8.

VІІ. Підсумок уроку.

·        Метод «Мікрофон»:

-   Отож повернемося до нашої проблеми. Чи погоджуєтеся ви, що людина щаслива тільки в гармонії з природою? Доведіть свою думку.

-   Що ви відкрили нового для себе в цьому оповіданні?

-   Які висновки ви зробили для себе?

- Отже, збереження фауни i флори залежить вiд людини, ïï совiстi. Ставлення людини до природи – це мiрило людськоï моралi. Справжня любов до рiдноï землi повинна бути не лише споглядальною, а й активною, дiєвою, спрямованою на захист i примноження багатства рiдного краю.

VІІІ. Рефлексія.

1.                Технологія незакінчених речень (Слайд 6).

·        На уроці для мене цікавим було...

·        Найбільше мені сподобалося...

·        Я іду з уроку із...

·        Я тепер знаю…

·        Я тепер вмію…

- Як ви оцінюєте свою роботу на уроці? .

2.     Оцінювання відповідей учнів учителем.

ІX. Домашнє завдання (Слайд 7).

Виписати цитати до характеристики образів:

І варіант – хлопчиків.

ІІ – дядька Шпичака.

В. р. - Спрогнозуйте кінцівку оповідання, уявивши, що в творі не з’явився дядько Шпичак.

Виїзна педагогічна рада

Виховувати Людину, Громадянина, Патріота та справжню Особистість – одне з головних завдань школи на сучасному етапі. На це вказують основні програмні орієнтири щодо виховання громадянина України, що визначені в Законі України «Про освіту», Державній національній програмі «Освіта» (Україна ХХІ ст.), Національній доктрині розвитку освіти та інших документах. Ними і керується у виховній роботі колектив Шепетівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №6.

З метою формування такої особистості молодої людини, в якій синтезуються всі якості громадянина, у нашому навчальному закладі 17 жовтня 2014 року відбулась виїзна педагогічна рада в м. Остріг з теми «Педагогічні аспекти формування національної самосвідомості учнів шляхом залучення до туристсько-краєзнавчої роботи».

Педагоги мали можливість ознайомитись із діяльністю Острозької академії та дізнатись величне минуле м. Остріг в період княжої доби.

Тому свої поетичні рядки присвячую цій чудовій поїздці!

На старім дубі сова колись сиділа,
Чим більше бачила, тим менше говорила,
Чим менше говорила - тим більше чула,
Про шосту школу, знаєм, не забула.

Доріг в житті стелилося немало,
Для нас була ота мандрівка дорога,
Де вигляда за межиріцьким валом
Високочолий профіль Острога.

Там чули час: він в гіллі шелестить
Надовкруги острозької твердині,
Він загусав у стінах, з перекрить,
Бринів у голосі робочої людини.

Ми бачили те давнє джерело,
Де гора Замкова, і рів широкий,

Могутнє Сагайдачного крило,
Зір Федорова гострий і глибокий...

Час бачили: несе, стирає він
Далекі краєвиди з вітряками,
Проте скарбниця стародруків між руїн,
Не загубилася й тече у світ ріками.

Нас дружно зустрів й привітав

Академії професорський склад.

Дізнатись нового нам побажав,

Отримати вражень каскад.

Заслухавши слово вітальне,

Відвідали ми зоряну криницю:

Бібліотеку віртуальну,

Святу спудейськую каплицю.

Там бачили арт-виставку картин

Митців талановитих і прекрасних.

Їх твори – перла намистин.

Вражали колір і контрасти…

Підземеллям капуцинів блукали.

Це надзвичайно вразило нас.

На допомогу ми не гукали

І вірим, що ще завітаєм до вас.

Ступали до музейної стіни
Містечком тихим в кам'яних сивинах,
Вслухалися у мури давнини
В далекий гул, пробуджений в глибинах.

Все те показала нам пані сова,

За що їй вклоняємось низько.

Та ще не усі нам відкрила дива.

Наступна мандрівка вже близько.

МИ - РОДУ КОЗАЦЬКОГО НАЩАДКИ

Сценарій інтелектуально-розважального заходу для 5-6 класів

«Ми — роду козацького нащадки»!

Мета: в ігровій формі поглибити знання учнів про козацтво, Запорозьку Січ, гетьманів України, розвивати творчі здібності учнів; залучати школярів до вивчення історії козацтва, народної усної творчості, пов'язаної з козацтвом; виховувати в учнях повагу до історії України.

Форма проведення: гра

Обладнання: аудіозапис «Козацького маршу» та української народної музики, портрети відомих гетьманів України, відеоролик про козаків, пам'ятні сувеніри для гравців обох команд.

Хід заходу

1-й  ведучий. Добрий день вам, люди добрі! Щиро просим до господи, Раді ми вас привітати, Щастя і добра бажати!

2-й  ведучий.   Нас гра зібрала в залі нині,

Сьогодні все козацтво тут.

І в цьому залі пісня лине,

Козацькі ігри всіх нас ждуть.

1-й  ведучий. Вітаємо всіх на грі «Ми — роду козацького нащадки»!

2-й  ведучий. Друзі, а чи знаєте ви, яке свято сьогодні святкують в Україні? (свято Покрови).

1-й  ведучий. А що це за свято? (Свято Покрови ознаменовує засинання Природи, та вкривання Землі на зиму).

2-й  ведучий. А чи знали ви, що для козаків свято Покрови було найбільшим і найзначущим святом. В цей день у козаків відбувалися вибори нового отамана.

1-й  ведучий. Козаки вірили, що свята Покрова охороняє їх, а Пресвяту Богородицю вважали своєю заступницею і покровителькою. На Запоріжжі в козаків була церква святої Покрови.

2-й  ведучий. А як ви вважаєте, чи важливо знати нам сьогодні про козацтво, Запорозьку Січ? Чому?

1-й  ведучий. Діти, а хотіли б ви дізнатися більше про козацькі звичаї та побут?

2-й  ведучий. Сьогодні ваші очікування здійсняться, оскільки до нас у гості завітав гетьман Запорозької Січі Максим Вернидуб. Привітаймо його оплесками.

Гетьман. Сини мої, козаки! Я, гетьман козацького війська, наказую провести змагання двох куренів, щоб підняти бойовий дух і мудрість нашого козацтва. Отамани, шикуйте курені! (Звучить «Козацький марш». Заходять учасники на чолі зі своїми «отаманами»).

Привітання куренів один одному

Курінь «Козацька шабля»!

Отаман першого куреня командує.

Рівняйсь, струнко!

Наш девіз:

«Нехай знає рідна мати — вільна Україна:

Козаки ми ще маленькі — зате гідна зміна».

Курінь «Сивий коник»!

Отаман другого куреня (командує).

Рівняйсь, струнко!

Наш девіз:

«Душу й тіло ми положим за нашу свободу

І покажем, що ми, браття, — козацького роду!»

1-й  ведучий. Дякуємо гетьману за візит та презентацію куренів.

2-й  ведучий. Отож сьогодні змагатимуться 2 курені «Козацька шабля» і «Сивий коник».

1-й   ведучий. А тепер представляємо шановну козацьку старшину, яка судитиме змагання.

2-й  ведучий. Дозвольте вам журі представить, Хоч і серйозним воно є, Та голос свій, свою усмішку — Знанням і жартам віддає. (Ведучі представляють журі глядачам та командам).

1-й  ведучий. Щоб отримати гідне звання козака, командам необхідно пройти певні випробування. Адже, що то за козак, який не скуштував пуд солі.

2-й  ведучий. Тому змагатиметесь ви у наступних конкурсах: РОЗМИНКА, КОЗАЦЬКИЙ ГОПАЧОК, МУДРИЙ ОТАМАН, РЕКЛАМА КАШІ, ХТО ПЕРШИЙ, КОНКУРС ОТАМАНІВ.

І. РОЗМИНКА

1-й  ведучий. Кожна команда по черзі повинна відповісти на питання, яке оцінюється в 1 бал. Якщо відповіді немає, змогу відповісти отримують глядачі.

2-й  ведучий. А розпочне конкурс та команда, яка відгадає загадку. Під яким кущем ховається заєць в дощ? (Під мокрим).

Запитання для коман

1.    Що означає слово «козак»? (Вершник, вільна людина.)

2.    Кого вважали козаки дружиною та товаришем? (дружина — шабля, товариш — кінь.)

3.    Найважливіша   ознака   влади   в   козацькому   війську. (Булава.)

4.    Що означає для козака слово «чайка»? (Човен.)

5.    Найвідоміший козацький танок. (Гопак.)

6.    Де розташовувались козацькі табори? (Запорозька Січ.)

7.    Народний співець, оспівувач подвигів козаків. (Кобзар.)

8.    Голова козацького уряду. (Гетьман.)

9.    Про яку деталь козацького вбрання казали: «широкі, як чорне море»? (Шаровари.)

10.    Найвідоміша козацька страва. (Куліш.)

11.    Перша  козацька   фортеця,   зведена  на  острові.   (Мала Хортиця.)

12.    Кому не дозволялося заходити на територію Запорозької Січі? (Жінкам.)

13.    З ім'ям якого гетьмана пов'язують створення козацької кінноти як роду військ? (Богдана Хмельницького.)

14.    Козацьке чотирикутне укріплення зі скріплених возів. (Табір.)

Підведення підсумків після конкурсу

ІІ. КОЗАЦЬКИЙ ГОПАЧОК

1-й  ведучий. Козацький танець був не просто танцем для душі. Це були спеціальні акро¬батичні вправи, які допомагали козаку навіть у бою.  Козак, як вихор, міг із шаблею в руках, вистрибуючи, виконувати спеціальні елементи танцю. Самі вороги говорили, що важко битися з козаком, в якого вселився ніби сам біс. Це козаку допомагав танок.

2-й  ведучий. Отож, спробуйте і ви свої сили в танці. Конкурс «Козацький гопачок». Просимо отаманів обрати по два учасники із команд. Хто довше танцюватиме навприсядки, той — переможець. Оцінюється конкурс у 2 бала.

Підведення підсумків після конкурсу

ІІІ. МУДРИЙ ОТАМАН

1-й  ведучий. Отаман – це та людина, на яку може покластися кожен козак.

2-й  ведучий. А ось чи зможуть покластися на наших отаманів учасники зараз побачимо.

1-й  ведучий. Як ви гадаєте, чи любили козаки різні цікаві приказки та прислів‘я? Гадаємо, що так. Пропонуємо нашим отаман дістати із чарівного мішечка початок прислів‘я. Завдання команд – продовжити його. Кожне правильно відтворене прислів‘я – 1 бал.

Прислів'я:

1.    За рідний край ... (і життя віддай).

2.    До булави треба ... (голови).

3.    Степ та воля — ... (козацька І

4.    Козацькому роду ... (нема переводу).

5.    Береженого Бог береже, а козака ... (шабля стереже).

6.    Хочеш спокою — ... (готуйся до бою).

7.    Терпи, козаче, ... (отаманом будеш).

8.    Хліб та вода — ... (козацька їда.)

Підведення підсумків після конкурсу

ІV. РЕКЛАМА КАШІ

2-й  ведучий. Усі ми знаємо, що козаки дуже полюбляли кашу, тому й були такими сильними.

1-й  ведучий. Проте зараз, на жаль, діти не дуже люблять кашу. Тому пропонуємо нашим командам  створити рекламу каші, щоб заохотити усіх її їсти.

2-й  ведучий. У вас є 3 хвилини на виконання завдання. Це може бути телевізійне повідомлення, газетне оголошення тощо. Максимальний бал за це завдання – 5.

Підведення підсумків після конкурсу

V. ХТО ПЕРШИЙ

1-й  ведучий. Щоб перевірити команди на кмітливість проведемо наступний конкурс «Хто перший».

2-й  ведучий. Ваше завдання уважно прослухати питання до кінця. Той учасник, який перший підніме руку і правильно відповість, отримає змогу заробити 1 бал для своєї команди. Журі уважно слідкує за дотриманням правил командами.

Питання для конкурсу:

1. Як слід розуміти вираз : «реп'яхом сидіти»? (сидіти ціпко, міцно, злитися з конем, бути з ним одним цілим.)
2. Що таке Козацька рада? (загальні збори козаків, що проводилися напередодні Нового року. Козацька рада обирала гетьмана, генерального писаря, кошового, козацьку старшину.)
3. Про що вам говорить слово Хортиця? (Хортиця - це острів, де була Запорозька Січ - козацька республіка.)
4. Козаки вживали слово «вікторія». Що воно означає? (Перемога.)
5. Як називалась козацька зачіска? (Оселедець)
6. З ким вели війни козаки за незалежність? ( З Туреччиною, Польщею).
7. Які імена козацьких гетьманів вам відомі? Мінімум 3 імені. (Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Петро Полуботок...)
8. А чи знаєте ви ім`я дивовижного гетьмана – силача, який легко міг зламати руками підкову? (Іван Підкова).

Підведення підсумків після конкурсу

VІ. КОНКУРС ОТАМАНІВ

1-й  ведучий. У заключному конкурсі спробують захистити честь своїх куренів отамани.

2-й  ведучий. Протягом хвилини курені на чолі із отаманами мають пригадати  і записати найбільше термінів чи слів, які пов’язані із козаками, їх побутом, життям. Далі кожен із отаманів по черзі буде називати 1 слово, і так до тих пір, коли не виявиться переможець.

1-й  ведучий. Завдання журі – оцінити до 3 балів того учасника, який на їх погляд найкраще впорався із завданням.

Підведення підсумків після конкурсу

1-й  ведучий. Поки журі підраховують бали, пропонуємо вам поринути у захоплюючий світ козаків та переглянути відеоролик.

Перегляд відеоролику

2-й  ведучий. От і добігає кінця сьогоднішня гра. Наші команди показали, що вони — гідні нащадки славного козацького роду, справжні козаки та козачки. Журі готові оголосити результати конкурсу.

1-й  ведучий. А допоможе нагородити команду-переможець званням «Козак» гетьман Максим Вернидуб. Друга команда теж отримує подяку за участь. Молодці! Так тримати!

«Ми – роду козацького нащадки»

Немало пройдених шляхів,

Лягло й немало ворогів,

Та лиш КОЗАК стоїть й понині,

На нашій славній Україні.

Наша школа шанує минуле, поважає звичаї і традиції. 14 жовтня православна церква святкує Покрову Пресвятої Богородиці. Для нас, українців, це свято християнське і національне, воно символізує зв’язок поколінь, невмирущість героїчних традицій нашого народу. Свято Покрови було найбільшим святом для козаків. Цього дня у них відбувалися вибори нового отамана. Наші лицарі вірили, що свята Покрова охороняє їх, а Пресвяту Богородицю вважали своєю закупницею і покровителькою. Козаки настільки вірили в силу Покрови Пресвятої Богородиці і настільки щиро й урочисто відзначали це свято, що впродовж століть в Україні воно набуло ще й козацького змісту та отримало другу назву ‒ Козацька Покрова. З недавніх пір свято Покрови в Україні відзначається ще й як день українського козацтва. 

Тому учні 5-6 класів взяли участь в інтелектуально-розважальному заході «Ми – роду козацького нащадки». До нас на це свято завітав справжній гетьман, який наказав провести змагання двох куренів, щоб підняти бойовий дух. Під «Козацький марш» впевненою ходою зайшли дві команди на чолі зі своїми отаманами: курінь «Козацька шабля» (отаман Дмитро Перерва) та курінь «Сивий коник» (отаман Юрій Лук’янчук). Під гучні девізи розпочалася гра, яка тривала у кілька етапів: «Розминка», «Козацький гопачок», «Мудрий отаман», «Реклама каші», «Хто перший», «Конкурс отаманів». А судила змагання шановна козацька старшина – Т. В. Кальніцька, педагог організатор, Т. В.  Тимощук, бібліотекар школи, М. Молодецька, відмінниця та переможниця багатьох олімпіад та конкурсів.

Команди випробовували свої сили у танці, відповідали на питання, відновлювали приказки про козаків, створювали рекламні оголошення. Гра була надзвичайно напруженою, першість тримала то одна, то друга команда. Та все ж таки журі виявило переможця, і ним став курінь «Козацька шабля». Команди показали, що вони – гідні нащадки славного козацького роду. Переможці були нагороджені почесним званням «козак», а учасники – подяками.